Перш ніж приступити до розгляду суті геопатогенної зони, необхідно звернутись вглиб історії і зупинитись на такому явищі, як лозоходство. Це явище відоме більш як 4000 років і полягає в тому, що у деяких осіб при проходженні над водоносними жилами чи рудними тілами спостерігалось відхилення чи крутіння затиснутої в руках лози, зрізу гілки дерева (рогульки).

Перші згадки в літературі про пошуки з допомогою лози (рогульки з дерева) відносяться до старовинних рукописів, які супроводжувались гравюрами із зображенням лозоходців (2100р. до н.е.). Згадування про лозоходство є і в Плінія Старшого (1 вік н.е.), в Парацельса (1493 - 1541), в А.Ф. Месмера (1734 - 1815) та інших.

Це явище широко і успішно використовувалось в середні віки для пошуків рудних родовищ в Чехії, Німеччині, Франції. По одній із гіпотез розвиток країн Західної Європи наступив дякуючи розробці родовищ корисних копалин, виявлених із використанням лози і маятника (ХY - ХYIII н.е.). Для пошуків води лоза (рогулька) широко використовувалась в минулому і використовується в наш час в безводних районах Індії, Цейлону і в інших країнах Азії. Всі виявлені родовища, водні жили були чітко приурочені до тих місць, де спостерігалось відхилення лози догори чи вниз від стаціонарного, нерухомого положення. В наші часи дослідження методом лози, а потім і з використанням замість лози різних типів металевих рамок, проводилось в багатьох країнах Західної Європи, а також і в СРСР. Дослідження велись в основному в геології - як допоміжний засіб пошуків родовищ корисних копалин.

Міністерством Геології СРСР було організовано в 1967 році нараду по питанню лозоходства, де було затверджено термін “біофізичний ефект“ - відхилення рамки від стаціонарного, нерухомого положення в руках оператора і термін “біофізичний метод“ - метод пошуків, оснований на біофізичному ефекті. Основні методи біофізичних пошуків і досліджень відпрацьовувались в Міністерстві Геології, де було створено систему навчання біофізичним методам пошуків (на Україні було створено Асоціацію біолокації України).

Практичний аналіз виявлених біофізичних аномалій показав, що всі вони мали вплив в тій чи іншій мірі на живі організми - людей, тварин, рослин. Розвиток і функціонування живих організмів в межах біофізичних аномалій (в межах аномальних зон) відрізнявся в гіршу сторону від функціонування живих організмів за межами цих аномальних зон, наприклад процент захворювань людей (тварин) в межах цих зон був набагато вищий, ніж за їх межами. Всі ці ділянки Землі і були названі геопатогенними зонами - зонами, які несуть патогенний, хворобливий, негативний вплив на функціонування живих організмів. В подальшому всі дослідження гепатогенних зон різними дослідниками велись і ведуться на основі біофізичного методу, з залученням до цих досліджень і різних геофізичних методів. Біофізичний (біолокаційний) метод є єдиним методом, який дає змогу швидкого і оперативного встановлення наявності і розмірів різних аномальних зон, вивчення інформаційного стану і самопочуття людини як в межах зони, так і на нейтральній території.

Одним із перших цим серйозно зайнявся німецький вчений Густав фон Поль, який прийшов до висновку, що ліжка 58 людей, які померли від раку, знаходились в сильних геопатогенних зонах. В 1930 році результати своїх досліджень він опублікував в книзі “Земне проміння як патогенний фактор“.

В Чехословаччині на протязі 30 років вивчав геопатогенні зони О. Юризек, лікар - онколог, лозоходець округу Оломоуц. Він виявив, що в людей, які проживали в будинках, побудованих на дні водойм, висохлих русел рік, поблизу згину русел рік, в поймах і на підтоплених територіях, вищий ризик передчасної смерті. Подальші його спостереження показали, що геопатогенні зони утворюються і сильно проявляють себе в місцях перетинів кількох водних потоків чи скидів підземних вод, в місцях наявності в породах карстових пустот, різного роду розломів в гірських породах. У всякому разі причетність зон до підземних водних потоків - один із точно встановлених фактів. В 1950 році в Баварії лікар М. Куррі, який очолював Медично - біокліматичний дослідний інститут, також прийшов до висновку про важливу роль геопатогенних зон в виникненні і розвитку онкозахворювань. Він рахував, що фактором, який провокує рак, є особливий вид земної (телуричної) радіації, зв’язаної з певною особливою земною сіткою, яка отримала потім назву “сітка Куррі“.

У ФРГ в зв’язку з наявністю багатьох факторів, які свідчили про зв’язок захворювань з місцем проживання, було виділено в 1987 році 400 тисяч марок на програму “Нетрадиційні методи боротьби з раком“.

В Австрії Педагогічний інститут в Зальцбурзі фінансував роботи дослідниці зон К. Бакчлер, направлені на вивчення впливу геопатогенних зон на учнів шкіл. Було проведено опитування 11 тисяч людей в 14 країнах світу і обстежено біолокаційним методом три тисячі квартир і будинків. Виявилось, що схильність дітей до навчання і засвоєння інформації сильно змінюється під дією земного випромінювання різного типу, включаючи і ті, які створюються різними підземними потоками. Всі без виключення 500 випадків захворювання на рак, детально вивчених К. Бакчлер, були зв’язані з перебуванням людей в геопатогенних зонах. Випадки хронічних захворювань артритами, ревматизмом, склерозом, астмою також були обумовлені тривалим перебуванням людей в зонах з сильним земним випромінюванням. Матеріали проведених досліджень біологічної дії геопатогенних зон були викладені в книзі дослідниці “Відкриття лозоходця“ в 1981 році (Видавництво “Веритас“, Лінц). Ще в 1970 - х роках віденські онкологи - хірурги, професори Нотхнагель і Хохенетт, а також лікар Зауербрух із Берліна рекомендували пацієнтам, які перенесли онкооперації змінювати своє місце проживання. Активно працювало в цьому напрямку мюнхенське “Дослідницьке товариство по геліобіології“ під керівництвом доктора Е. Хартмана. Він узагальнив свої дослідження і дослідження колег по товариству в двох монографіях: “Захворювання як проблема місцезнаходження” (Гейдельберг, 1976) і “Про конституцію інь – янь і реактивні типи“ (Мюнхен, 1986). В цих книгах показана роль геопатогенних зон у виникненні захворювань.

Отже геопатогенна зона. В чому полягає її вплив на живі організми; чому одні зони мають вплив на самопочуття людини, а інші - ні; чому спостерігається різний вплив на людей і як поводять себе різні живі неживі тіла в межах зон?

Як вже згадувалось, геопатогенні зони фіксуються найчастіше біолокаційним методом. В наш час для цього використовуються різного роду біолокаційні рамки (Y -подібна, П - подібна, Г - подібна і Z - подібна) і маятники. В зв’язку з тим, що маятники не зручні в роботі і дають значні похибки в дослідженнях, вони використовуються рідко, (автором вони не використовується). Тип рамки залежить від умов досліджень, від цілей досліджень і від оператора (людини, що працює з рамкою). Для виявлення зон автор використовує Г - подібну рамку (горизонтальна частина рамки - 20 - 30 см., вертикальна - 10-15см). Для підвищення чутливості рамки вертикальна її частина розміщена в мідній трубці.

При проходженні з цією рамкою по території фіксується стаціонарне, нерухоме положення рамки. При входженні в геопатогенну зону спостерігається біофізичний ефект - відхилення горизонтальноі частини рамки вліво чи вправо від зафіксованого стаціонарного її положення, або крутіння горизонтальноі її частини з різною швидкістю в руці. Наявність цього біофізичного ефекту якраз і свідчить про наявність ділянки землі - зони, яка через якісь фактори, параметри якогось поля, має вплив на оператора і зумовлює відхилення рамки в його руках. Тобто рамка фіксує вплив місця, території на людину.

Що ж може впливати на оператора (людину) і викликати біофізичний ефект? На основі практичних досліджень різними операторами і автором, а також на основі літературних даних - це магнітні, електричні, радіаційні, гравітаційні поля; поля, які відрізняються якимись параметрами від фонової території (де відсутній біофізичний ефект) в сторону більших чи менших їх значень. Біофізичний ефект також фіксується на ділянках землі (тих самих зон), які відрізняються від фонових своїми температурними, хімічними, акустичними і світловими параметрами. По суті біофізичний ефект - відхилення рамки в руках, фіксує вплив даної території на людину, тобто фіксує геопатогенну зону.

На основі практичних досліджень (як різних дослідників так і автора) причинами зміни параметрів електричних, магнітних, радіаційних, гравітаційних і інших полів є:

- геологічні структури, неоднорідності, зони мінералізації, рудні тіла, тріщини і розломи в земній корі, різні види підземних водних потоків і водні джерела;

- різні включення в верхніх шарах землі, по зоні контакту яких з грунтами можливе виникнення різниці потенціалів;

- ділянки хімічно забруднених територій;

- різні предмети і тіла, які за своєю внутрішньою структурою різко відрізняються від структури фонових предметів, землі; предмети і тіла, утворені в умовах різко відмінних від умов утворення фонових предметів. До цієї категорії можна віднести ряд предметів, спеціально зроблених певними людьми для негативного впливу на інших людей;

- кабелі, дроти електропроводок в квартирах;

- зони напруження і тріщини в будівлях і спорудах;

- зони “полтергейстів“, місця посадок НЛО;

- місця іншої інформаційної реальності.

В межах геопатогенних зон на місцевості можна спостерігати аномалії в розвитку рослинного світу, підвищений процент захворювань людей і тварин, підвищену корозію підземних комунікацій.

До таких зон часто приурочені дорожньо - транспортні пригоди, часто при хорошому дорожньому покритті, нормальній видимості і на прямих ділянках доріг. На основі своїх практичних досліджень в квартирах, які розміщені в межах зон, в людей відмічається погіршення самопочуття, пригніченість; діти і дорослі часто інстинктивно покидають такі кімнати. Характерні часті безпричинні головні болі, загострення існуючих хронічних хвороб. В людей часто безсоння, сняться незвичні і страшні сни; людину може охоплювати безпричинний страх. В деяких квартирах люди можуть чути якісь звуки, кроки, рипіння; інколи примарюються силуети померлих людей, діти можуть бачити в сутінках якісь силуети, образи. В людей, які все це відчувають, може спостерігатись підвищена збудливість і агресивність. При обстеженні деяких квартир, де раніше померли люди від тяжких захворювань, підмічено, що їх ліжка знаходились в межах геопатогенних зон.

При практичних дослідженнях підмічено, що найбільш негативний вплив на самопочуття фіксується у випадках, коли людина розміщувалась на межі геопатогенних зон або на протязі доби часто переходила із зони у фонове місце і назад. Негативний вплив зростає, коли людина вже хвора. Особливо різкий негативний вплив на самопочуття людей відмічається під час магнітних бурь і підвищеної сонячної активності. До речі, в такі моменти може спостерігатись і зміна меж геопатогенних зон. І основне - негативний вплив на людину сугубо індивідуальний, вплив від різних зон - різний; негативний вплив залежить від типу зони, від її біолокаційних параметрів, від типу фонової території, від так званого фактору “Х” і рівня його інтенсивності.

Досліджуючи на протязі багатьох років геопатогенні зони, різні аномальні предмети, різні об’єкти, мною практично було встановлено ряд так званих “біолокаційних параметрів“ - характерних рухів рамки при певних методиках досліджень. Щоб було зрозуміло, розглянемо для прикладу гру на скрипці. Що ми бачимо при цьому - рух смичка вперед і назад, а чуємо певну мелодію. Тут працює голова і руки. Так і при біолокаційних дослідженнях - працює голова і руки, а результат - рухи рамки вліво чи вправо, або її оберти кругом осі. Проходить зчитування “мелодії”, “нот” зони, предмета, будівлі. В подальшому всі виділені біолокаційні параметри було проаналізовано і згруповано в ряд типів.

Отже кожна зона має свої біолокаційні параметри, має свій тип параметрів (можна сказати - має свою мелодію). Ці параметри встановлюються і для фонової території, і для людей, для тварин, для будівель і взагалі для всього.

При практичних дослідженнях встановлено, що всі тіла мають свої типові (паспортні) біолокаційні параметри. Встановлено також, що всяка дія на кожне тіло міняє якісь параметри тіла, а це дає можливість робити висновок про вплив зони, місця, тіла, будівлі тощо на людину, на характер такого впливу.

І ще - при узагальненні різних типів біолокаційних параметрів встановлено, для полегшення досліджень, так званий фактор “Х” - який дає можливість оцінити інтенсивність типів зон, рівень їх впливу.

Так, при практичних дослідженнях рівень фактору “Х” в зонах може перевищувати рівень фактору “Х” фонової території від 2 - 3 раз до 10 - 20 раз. Кожна людина (здорова) має свій рівень фактору “Х” - приблизно такий як на фоновій території, де вона проживає. І тепер, при реєстрації зони з рівнем фактору “Х” в 2 - 3 рази вищим від рівня фону можна сказати, що геопатогенна зона є, але її вплив на людину мінімальний. Чим більший рівень фактору “Х” в геопатогенній зоні - тим сильніший її вплив на людину і взагалі на живі об’єкти.

При цьому обов’язково вивчаються біолокаційні параметри як зони, так і людини, встановлюється, які саме біолокаційні параметри тіла (органу) змінюються під впливом геопатогенної зони.

Є різні типи впливу зон на людину. Одним із них є випадок, коли людина стоїть на землі безпосередньо в зоні. Тут на неї впливають всі фактори зони, що приводить до тієї чи іншої зміни функціонування органів і систем тіла, до зміни біолокаційних параметрів тіла людини і її органів, зміни інтенсивності фактора “Х”. При знаходженні людини в будівлі чи квартирі на неї впливають як фактори зони, так і змінені (від дії зони) параметри будівельних матеріалів - цегли, бетону, металу.

Після встановлення біолокаційним методом розмірів геопатогенної зони, її меж і параметрів йде встановлення ступеню впливу зони на людину. Для цього проводиться біолокаційна діагностика людини за межами геопатогенної зони - встановлюються біолокаційні параметри, фактор “Х”, біолокаційний тип людини, виявляються аномальні зони (місця) на тілі людини, зв’язані з порушенням роботи певних органів, систем. На слідуючому етапі проводиться така ж біолокаційна діагностика людини уже в межах зони. Виявляються нові аномальні зони (місця) на тілі людини, органи з порушенням їх функціонування, вивчається зміна біолокаційних параметрів тіла від впливу зони. Порівнюючи ці дані досліджень, робиться висновок про індивідуальний вплив геопатогенної зони на людину, величину цього впливу; робиться прогноз про функціонування органів і систем в межах зони.

Така біолокаційна діагностика людини за межами зони і в зоні є поки що єдиним критерієм, по якому оцінюється достовірність роботи оператора по виявленню геопатогенних зон без застосування дорогого обладнання і спеціальних, довготривалих досліджень. І якщо зустрічається людина, яка обіцяє виявити геопатогенну зону, але тільки на основі рухів рамки, без порівняльної біолокаційної діагностики; людина, яка залякує онкозахворюваннями і ослабленням біополя - такій людині не можна довіряти.

При веденні досліджень обов’язково перед початком роботи знімаються параметри свого тіла, вивчається фактор “Х” і його рівень. В кінці досліджень або в кінці робочого дня проводиться повторний біолокаційний діагноз свого тіла, тобто визначається величина негативного впливу зони на себе. Це робиться з ціллю планування індивідуального захисту від негативного впливу зони на оператора під час досліджень (при роботі може закладати вуха, крутитись голова, тремтіти руки, відчуватись загальна слабість тощо). В зонах великої інтенсивності на долонях рук від мідної рамки часто появляється зелене забарвлення шкіри. До речі, такий самий вплив на оператора спостерігається і при дослідженні дуже ослаблених людей. Можна сказати, що оператор під час досліджень одержує “інформаційне“ (біоенергетичне) опромінювання.

Також при регулярних біолокаційних дослідженнях, для зведення можливих помилок до мінімуму, проводиться щоденне індивідуальне тестування оператора на “полігоні“ - на якомусь об’єкті чи ділянці землі з чітко встановленими біолокаційними параметрами. Це дає можливість також проводити корекцію результатів досліджень, а також встановлювати доцільність ведення робіт в даних умовах чи в даний час.

При практичних дослідженнях квартири зона може захоплювати як цілу квартиру, так і її невелику частину; на різних поверхах може бути також різниця в окремих параметрах і в інтенсивності впливу. Форма зон, як правило - витягнута, шириною від метра до сотень метрів; зустрічаються зони круглої, овальної форм. Ці форми і розміри геопатогенних зон залежать від форми і розмірів геологічних структур, об’єктів і тіл в земній корі чи в верхніх шарах землі. Інтенсивність зон, як уже згадувалось, перевищує фонові значення від 2-3 раз до десятків раз.

Геопатогенні зони можуть мати свою специфічну внутрішню біолокаційну структуру і в залежності від того, де знаходиться людина, може бути більший чи менший негативний вплив на неї. Всі біолокаційні параметри зони і їх інтенсивність зазнають змін в періоди магнітних бурь, активності Сонця чи активності геологічних процесів в породах Землі.

При всіх дослідженнях також встановлюється тип фонової території по впливу на людину і тип людини по чутливості до того чи іншого фізичного впливу (біолокаційним методом).

Необхідно відмітити ще те, що геопатогенні зони можуть мати ще певний специфічний вплив на людину через так звані “польові” структури, що проявляється в різких, швидких, раптових погіршеннях самопочуття, раптових головних болях, перепадах артеріального тиску, появі раптових болей в тих чи інших органах тощо. Особливо такі структури причетні до зон, місць іншої інформаційної реальності, які можуть також виступати як своєрідні геопатогенні зони. Існує певна методика по нейтралізації “польових” структур, але це вже відноситься до професійних нюансів.

При певних параметрах геопатогенної зони і певних параметрах людини спостерігаються випадки і позитивного впливу зони на людину - покращення самопочуття, зникнення болей. Все це встановлюється при індивідуальному дослідженні людини в зоні. Відмічається або стимуляція роботи певних органів, або пригнічення певних процесів в тілі людини (наприклад, запальних).

Деяку специфіку у впливі на самопочуття, здоров’я людини можуть мати так звані місця посадок НЛО, самі контакти з НЛО. Для них характерні біолокаційні параметри не властиві людям - інший спектр параметрів, різко відмінний від рівня людини рівень фактору “Х”.

При досліджені невеликих аномальних зон бувають випадки, що джерелом їх є різні предмети в квартирі, які мають інший рівень біолокаційних параметрів, фактору “Х” - ікони, статуетки, ковані чи литі металеві вироби, шерстяні речі тощо. Зона їх впливу 1 - 3 метри. В зв’язку з тим, що рівень фактору “Х” в них в 2 - 3 рази відрізняється від рівня в людини, хворі і ослаблені люди вплив їх відчувають.

А тепер про захист від негативного впливу геопатогенних зон на самопочуття людей.

Всі методи захисту можна об’єднати в 4 види:

Перший вид захисту самий ефективний - це залишення меж геопатогенних зон, виключення можливості тривалого перебування в них. Рекомендується перед початком житлового будівництва, шкіл, лікарень, дитячих садочків вивчати територію, виділити геопатогенні зони і будівництво проводити за їх межами. Всі інженерні комунікації прокладати з врахуванням розміщення геопатогенних зон. В уже побудованих приміщеннях робочі місця, місця даного відрізка зони з обов’язковою відпочинку розміщати за межами всіх аномальних зон. На автошляхах рекомендується ставити певні попереджувальні знаки.

Другий вид захисту полягає у встановленні певних речей, предметів (так званих “нейтралізаторів“) в межах геопатогенних зон. Цей метод базується на тому, що як вже згадувалось, кожна річ, предмет мають свої певні біолокаційні параметри, свій тип, свій рівень фактору “Х”. Предмети різної форми, зроблені з одного матеріалу і предмети однієї форми, але зроблені з різних матеріалів мають різні біолокаційні параметри. Існують так звані параметри форми і параметри речовини.

При дії фізичних параметрів геопатогенної зони ці предмети міняють також свої біолокаційні (а значить і фізичні) параметри і певним чином нейтралізують високі чи низькі шкідливі параметри зони. Практика показала, що дія їх ефективна на невеликій віддалі від “нейтралізатора” - десятки метрів. Складність полягає в тому, що їх потрібно виготовляти індивідуально, для кожного типу зони - підбирається матеріал, умови виготовлення, розміри і форма. Встановлювати їх також потрібно в певні місця перевіркою в кожному випадку біолокаційною рамкою рівня нейтралізації зони. Використання цього методу дає можливість нейтралізувати шкідливий вплив зон в тих випадках, коли зміна місця проживання чи місця постійного перебування неможлива. Проведення опитування людей після встановлення цих нейтралізаторів показало, що люди фізично відчувають зміни - зникають головні болі, агресивність; покращується сон і самопочуття тощо. Деякі люди ефект дії таких нейтралізаторів відчувають вже через 24 години. Окремі речовини, які утворились в межах геопатогенних зон, можуть негативно впливати на самопочуття людей (на невеликих віддалях - в кілька метрів) і за межами зон.

Третій вид захисту базується на дії певних подразників (фізичних чи психологічних), які певним чином піднімають певні параметри тіла людини і вона на протязі короткого відрізку часу не відчуває впливу зони. Прикладом може бути виконання в межах зони робіт з великим фізичним та емоційним навантаженням.

Четвертий вид захисту полягає в нейтралізації дії згадуваних специфічних - польових структур, під дію яких попадає людина в зоні. Нейтралізація проводиться за певною методикою в кілька етапів із щоденним контролем за станом людини.

Дія таких нейтралізаторів як піраміди (неодноразово згадуваних в різних публікаціях) ефективна тільки для окремих випадків, тільки для зон певних типів. Неправильно виготовлений і встановлений нейтралізатор не діє, а в окремих випадках може підсилити шкідливу дію зони по деяких її параметрах.

Як вже згадувалось, біофізичний ефект, біолокаційні параметри і їх зміна викликані певними фізичними властивостями і параметрами речовин і фізичних тіл. Тому для дослідження зон необхідне проведення паралельних досліджень середовища фізичними приладами - виміри параметрів електромагнітних, гравітаційних, радіаційних полів як в межах геопатогенних зон, так і на нейтральній території. Необхідно також проводити статистичний аналіз захворювань людей, які проживають в межах зон. Але в наш час, в зв’язку з нерозумінням багатьма людьми цієї проблеми і в зв’язку з відсутністю коштів, на жаль, це неможливо.