1. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Метою археогеофізичних досліджень частини території м. Нетишин Хмельницької області є виявлення невідомих поховань, могильників, прихованих звалищ, та визначення містобудівельних обмежень по проектуванню вулиці Будівельників-2 в проектованих мікрорайонах №6-8. Дослідження проводились згідно розпорядження міського голови м.Нетішин №143-р від 19 червня 2007р. (див. стор.5) та розпорядження виконавчого комітету міської ради м.Нетішин №460 від 25 жовтня 2007р. (див. стор.6).
Ділянка досліджень розташована в районі північних територій м.Нетішин, що входять в межу його відводу, та плануються під забудову житлових мікрорайонів (рис.1). Території розташовані на горбистій місцевості, що прилягають до дороги Нетішин – Кривин з західної сторони, та частково заліснені.
В зв’язку зі знахідками місць розстрілу мирного населення в районі будівництва центру ділових зустрічей, що прилягає до планованих мікрорайонів №6-8, та можливим розміщенням об’єктів археології на цій території, проведення археогеофізичних досліджень здійснено як необхідний контролюючий та дослідницький захід, з можливістю подальших планових, археологічних робіт в місцях виявлених аномалій відповідними повноважними службами.
Виходячи з того, що територія планованих мікрорайонів №6-8 складає десятки і сотні гектарів, першочерговим об’єктом досліджень була обрана смуга забудови планованої вулиці Будівельників – 2, орієнтовною довжиною 1км, та шириною 40м (площа 4,0га).
В наступному подібним дослідженням, в місцях можливих аномалій, підлягають ділянки окремих кварталів, житлових груп і т.п.
В місцях, де аномальні прояви виходять за межі ділянки досліджень в звіті звертається увага на необхідність додаткових досліджень прилеглої території як геофізичними методами так і археологічно на наступних етапах роботи.
Загальний вигляд ділянки досліджень (вулиці Будівельників-2) приведений на рис.2, 3, 4, 5.
Рисунок 1 – Ситуаційна схема розміщення ділянки досліджень під проектовану вулицю Будівельників-2
Рисунок 2 – Вигляд південної частини ділянки досліджень під проектовану вулицю Будівельників-2
Рисунок 3 – Вигляд центральної частини ділянки ділянки досліджень під проектовану вулицю Будівельників-2
Рисунок 4 – Вигляд північної частини ділянки досліджень під проектовану вулицю Будівельників-2
Рисунок 5 – Вигляд північної частини ділянки досліджень під проектовану вулицю Будівельників-2
2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Дослідження історичних матеріалів
Метою історичних досліджень ділянки площею 4,0га (1000х40м), під забудову мікрорайонів №6-8 та для трасування майбутньої вулиці Будівельників-2 в північно-східній частині міста Нетишин (див. дод.№ 7.5) було можливе виявлення об’єктів історико–культурного призначення з метою їх попереднього обстеження з занесенням виявлених даних у звіт.
Дані історичних досліджень по проектованій вулиці Будівельників-2 є першою фазою подібних досліджень на великій території, що планується під забудову мікрорайонів №6-8. Подальші дослідження будуть виконуватись окремими угодами в місцях подальшого проектування житлових кварталів.
В місцях виявлених аномалій, що можуть кваліфікуватись як можливі об’єкти археології, рекомендується проводити спеціальні окремі археологічні дослідження (розкопки).
Місце по якому протрасовано вулицю Будівельників-2 слід розглядати в контексті історичного розвитку всієї прилеглої території, що розташована між населеними пунктами Острог, Кривин, Сільце, Нетішин, та прилягає до долини річки Горинь. На цю особливість звернув увагу не тільки дослідник XIX століття О.Антонович, але про це говорять і сучасні дослідники.
Територія навколо сучасного м.Нетішин була заселена з стародавніх часів. Цьому сприяли багаті природні та водні ресурси. Ріка Горинь в цьому районі мала невелику притоку - річку Павлучин, колишнє русло якої можна прослідкувати на сучасних картах вздовж головного в’їзду в місто. Про її наявність свідчить так звана Павлючина гребля, земляна споруда яка була схематично позначена на шляху з Вільбівно до Кривина на карті 1812р. (“Mapa folwarku Netishinskiego“ «Карта Нетішинського фільварку від 1813р.»). Гребля була збудована на замовлення князя М.Яблоновського, володаря Нетішина та Кривина.
На археологічній карті Волинської губернії відомого дослідника О.Антоновича, що була складена наприкінці XIXст., район сучасного м.Нетішин рясніє великою кількістю археологічних пам’яток (курганів, могильників), частина яких ймовірно була зруйнована під час будівництва міста енергетиків. Частина археологічних пам’яток нанесена на карті в районі ділянки досліджень (рис.6).
Найбільш стародавні пам’ятки археології відносяться до свідерського періоду древньої історії (10000 років тому). На ділянці досліджень було знайдено декілька кременевих відщепів, які свідчать про те, що ця ділянка була заселена людьми з часів палеоліту. Старожили свідчать про велику кількість курганів, які були розташовані біля міста, і які нині ймовірно розорані. На сьогоднішній день на прилеглих до Нетішина територіях досліджені пам’ятки, вік яких 2700-3200 років.
Біля Нетішина також знайдено археологічні пам’ятки пізнього Трипілля, слов’янських та давньоруських часів.
Візуальне вивчення рельєфу на ділянці проектованої вулиці та навколо неї (територія мікрорайонів) вказує на наявність тут можливої стародавньої земляної оборонної споруди, яка потребує додаткового детального дослідження в майбутньому (час будівництва, цілі, структура, знахідки і т.п.).
Ця можлива стародавня оборонна земляна споруда до цього часу зберігає видиму систему оборонного валу і може складати інтерес для місцевих краєзнавців (рис.8).
Візуальне дослідження рельєфу також показує, що в місцях проектування мікрорайонів №6-8 є сліди окремих водоймищ, які тут могли існувати в стародавні часи. Їх можливе існування підтверджується аналізом сучасних топографічних карт. Береги цих водоймищ були потенційними ділянками, на яких була ймовірність розміщення поселень. Тому вони потребують додаткового ретельного дослідження фахівцями-археологами. Частина досліджуваної ділянки (траси вулиці) в північній частині проходить берегом такого колишнього древнього водоймища чи заплави.
Аналіз австрійської карти 1889р. (рис.7) показує, що по ділянці забудови мікрорайонів №6-8 проходив шлях (тракт) Вільбівне-Нетішин-Кривин. Фрагментарно цей шлях простежується на сучасному космічному знімку (дод.7.2).
У ході дослідження, було знайдено місце на трасі проектованої вулиці, де виявлено велику кількість фрагментів керамічного посуду, фрагмент скляного виробу (ймовірно келиху), сліди глиняної обмазки. Подібні знахідки свідчать про існування тут будівлі, ймовірно придорожньої корчми (рис.4). Фрагменти кераміки мають зелену та жовту поливу. В зв’язку з тим, що цю будівлю не позначено на австрійській карті 1889р. можна зробити висновок, що ця будівля існувала раніше, тобто десь у першій половині 18 ст. Більшість фрагментів виявленої кераміки можуть датуватися середньовіччям (рис.9). По частині фрагментів знайденої кераміки (рис.10), що може датуватися періодом Княжої доби (Київської Русі), можна зробити попередній висновок про високу ймовірність знаходження в цьому місці поселення часів Київської Русі.
В зв’язку з тим, що шлях (тракт) Кривин-Нетішин-Вільбівне пізніше був прокладений по іншому маршруту (орієнтовно в XIXст.) ця місцевість втратила своє торгове значення й будівля корчми з часом ймовірно зруйнувалась.
Рисунок 6 – Фрагмент археологічної карти Волинської губернії О.Антоновича на якому виділений кольором район забудови нових мікрорайонів м.Нетішин
Рисунок 7 – Фрагмент австрійської карти 1889р. з нанесеною зоною можливої сучасної забудови та трасуванням вулиці Будівельників-2
Рисунок 8 – Залишки земляної оборонної споруди (див. стрілки)
Рисунок 9 – Фрагменти кераміки, що знайдені на ділянці досліджень та датуються періодом середньовіччя
Рисунок 10 – Фрагменти кераміки часів Княжої доби (Київської Русі) знайдені на ділянці досліджень
Рисунок 11 – Фрагменти карти польського Генерального Штабу (1926р.)
В 1922 році територія вздовж р.Горинь стала кордоном між Польщею та СРСР.
Цей кордон проіснував до 1939 року, коли перестала існувати Польська держава, а кордон СРСР – Німеччина пересунувся на захід.
З початком військових дій гітлерівської Німеччини проти СРСР в 1941р., ця місцевість стала місцем бойових дій. Так сусіднє з Нетішиним місто Острог було захоплено німецьким десантом вже через 4 дні після початку війни. Захопивши м. Острог передовими загонами невеликої чисельності, німці спонукали радянські війська зробити спробу відбити місто. В той же час німецькі війська підтягували до населеного пункту все нові сили та обороняли його в умовах слабкого постачання. Факт дії такого автономного загону у глибині оборони радянських військ психологічно впливав на радянське командування та прив’язував до нього значні сили. За схожим сценарієм відбувався бій за м. Острог в останні дні червня 1941р.
Ранком 27 червня 1941р. 381-й та 602-й мотострілецькі полки 109-ї моторизованої дивізії повели наступ на Острог з боку с. Вільбівне, з протилежного боку р. Горинь та р. Вілія.
Подолавши р. Вілію по мосту, частини 109-ї дивізії розпочали бої за місто, але ворог примусив їх відступити за р. Вілію, накриваючи артилерійським та кулеметним вогнем.
У радянських військ артилерійська підтримка атаки була відсутня, оскільки 404-й артилерійський полк не вспів війти до с. Вільбівне. Полки наступали тільки при підтримці 76-мм полкової артилерії й вогню 45-мм гармат танків Т-26 и БТ із складу 57-ї і 13-ї танкових дивізій.
Подолавши річку Вілію по єдиному мосту і уплав, частини 109-ї дивізії почали бій за місто.
У другій половині дня до Острога підійшов 15 танковий полк 11 танкової дивізії німців, і баланс сил відразу схилився на бік противника.
До темна всі, хто зумів переправитись через Вілію, зосередилися у лісі східніше с.Вільбівне. Саме тоді ж в район м.Острога підійшов 404-й артилерійський полк 109-ї моторизованої дивізії, підтримки якого так не вистачало в денному бою ?3?.
Вертаючись в нинішній час зазначимо, що ділянка, яка підлягала геофізичному дослідженню, знаходиться в межах лінії оборони червня 1941 року (с. Кривин – с.Дорогоща (села, що нині затоплене водосховищем)), яку зайняла 109 мсд (дод. 6.1). На ділянці села с.Кривин - шосе - “гай Нетішин” оборону зайняв один з підрозділів батальйону 109-ї мотострілецької дивізії (дод. 6.1). На межі лісу були влаштовані оборонні споруди (траншеї, окопи, бліндажі), які з часом, ймовірно, були використані німцями для проведення акцій знищення мирного населення. Ця ділянка за останні десятиліття була засаджена лісом. На цій ділянці візуально простежуються сліди боїв. Ліс, де були розташовані радянські частини, обстрілювався, про що свідчать воронки від снарядів, що частково збереглися до сьогодні. Смуга відводу землі під вулицю Будівельників-2, є лишень частиною ділянки, яка планується під забудову мікрорайонів №6-8 м.Нетішин.
В зону досліджень потрапили перші 4,0га відведеної під забудову землі, що складає невеликий відсоток планованих територій.
На суміжних територіях з обох боків трасованої вулиці залишились не обстеженими десятки та сотні гектарів землі на яких можуть міститися як цінні об’єкти археології так і об’єкти, що пов’язані з періодом Другої Світової війни. Саме вони потребують подальших планових досліджень в наступних етапах робіт.
2.2 Геофізичні дослідження методом ДЕМП
Геофізичні дослідження методом ДЕМП (дипольне електромагнітне профілювання і зондування) проводились за допомогою апаратури типу “ДЕМП”, з робочою частотою 40 кГц.
Комплект апаратури (рис.12) складається з приймача (1), генератора (2), приймаючого (3) та випромінюючого (4) диполів.
Глибина досліджень визначається робочою частотою і розносом установки “приймач-генератор” і вологістю геологічних порід. Оскільки у нашому випадку частота (40 кГц) залишається незмінною, то глибина досліджень в основному залежала від розносу установки. Вимірювались горизонтальна (Hг) та вертикальна (Hв) складові електромагнітного поля.
Основним розносом був рознос 6м, що дозволяло проводити дослідження на глибині 1,5-3м, в залежності від вологості ґрунтів. Положення установки при роботі на профілі показано на рис.13.
Залучення методу ДЕМП було обумовлене відсутністю при роботі електродів заземлення, на відміну від класичної електророзвідки на постійному струмі (наприклад АЕ-72), що дозволяло працювати в міських умовах на заасфальтованих (забетонованих) ділянках та по піщаним грунтам. До недоліків методу слід віднести деяку складність обробки польових матеріалів, і деяку чуттєвість до зовнішніх електромагнітних впливів (тимчасових).
Роботи проводились в листопаді - грудні 2007р. Було пройдено 7 профілів. Приклад графіка ДЕМП показано на рис.14.
Рисунок 12 – Комплект апаратури ДЕМП
Рисунок 13 - Положення апаратури ДЕМП на профілі
Рисунок 14 – Графік ДЕМП. Синім кольором показані аномалії.
2.3 Геофізичні дослідження із застосуванням приладу ИГА-1.
При проведенні геофізичних досліджень застосовувався прилад ИГА-1. Прилад ИГА-1 являє собою високочутливий селективний вимірювач електромагнітного поля. Прилад налаштований на фіксовану частоту прийому природнього електромагнітного випромінювання геомагнітного поля Землі в диапазоні наддовгих волн. В якості вихідного параметру приладу використовується інтеграл фазового зсуву на частоті прийому, величина якого змінюється на межі переходу середовищ (грунт-вода, грунт-порожнеча і т.д.), при перетині геопатогенних сіток і енергетичних плям. Прилад призначений для дослідження геопатогенних і технопатогенних зон на земельних ділянках перед забудовою. Він дозволяє визначати розміщення границь водяних жил і водоносних шарів, карстових вирв, геопатогенних зон в вигляді енергетичних плям і тектонічних розломів. Прилад виконаний в вигляді переносного вимірювального датчика із візуальною індикацією і блока живлення, з’єднаних кабелем (рис.15). Положення приладу при роботі показано на рис.16.
Рисунок 15 - Прилад ИГА-1
Рисунок 16 - Робоче положення приладу ИГА-1
2.4 Контрольне шурфування
Контрольне шурфування виконувалося із допомогою екскаватора АТЕК 30 26 24 з ємністю ковша 0,25м3 (рис.17) та вручну.
Рисунок 17 – Приклад відривання контрольних шурфів із допомогою екскаватора
3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В результаті проведення геофізичних досліджень різними методами було пройдено 7 профілів методом ДЕМП, проведено обстеження за допомогою приладу ИГА-1 (індикатор геофізичних аномалій).
Аномалія №1 виявляється на профілі ДЕМП №1. Приклад приведений на рис.18.
Контрольне шурфування (рис.19) не виявило об’єктів культурно-історичного та техногенного значення. Об’єкт являє собою аномалію геологічного характеру (лінза слабозцементованого пісковика).
Рисунок 18 - Графік ДЕМП №1. Синім кольором виділені аномалії.
Рисунок 19 - Контрольний шурф №1
Аномалія №2 виявляється на профілях ДЕМП №1, №2. Приклади приведені на рис.18, 20.
Рисунок 20 - Профіль ДЕМП №2. Синім кольором виділені аномалії.
Контрольне шурфування не виявило об’єктів історико-культурного та техногенного значення. Об’єкт являє собою аномалію геологічного характеру (лінза слабозцементованого пісковика) (рис.21, 22).
Рисунок 21 - Контрольний шурф №2.1
Рисунок 22 - Контрольний шурф №2.2
Аномалія №3 виявляється на профілях ДЕМП №3, 4. Приклади приведені на рис.23, 24.
Рисунок 23 - Профіль ДЕМП №3. Синім кольором виділені аномалії.
Рисунок 24 - Профіль ДЕМП №4. Синім кольором виділені аномалії.
Контрольне шурфування виявило яму з різноманітним сміттям (рис.25, 26, 27). Можливі залишки кістяків тварин (скотомогильник).
Рисунок 25 - Контрольний шурф №3.1
Рисунок 26 - Контрольний шурф №3.2
Рисунок 27 - Будівельне сміття не визначеного часу, що виявлене в контрольному шурфі №3.1
Аномалії №4 та №4.1 виявляються на профілі ДЕМП №5. Приклад приведений на рис.28.
Рисунок 28 - Графік ДЕМП №5. Синім кольором виділені аномалії.
Рисунок 29 - Контрольний шурф №4.1
Рисунок 30 - Контрольний шурф №4.2
Контрольне шурфування (рис.29, 30) не виявило об’єктів історико-культурного та техногенного значення. Об’єкт являє собою порівняно великий масив слабозцементованого пісковика. Вірогідна наявність в ньому порожнин та пустот (печери). Потребує проведення контрольного додаткового буріння.
Аномалія №4.1 виявляється на профілі ДЕМП №5. Приклад приведений на рис.31. Контрольне шурфування виявило наявність кераміки, фрагментів пісковика та кісток тварин (рис.32, 33). Аномалія можливо являє собою залишки будівлі.
Рисунок 31 - Графік ДЕМП №5. Синім кольором виділені аномалії.
Рисунок 32 - Контрольний шурф № 4.3
Рисунок 33 – Фрагменти кераміки та кісток виявлених при дослідженні
Аномалії №5, 6, 7, 8, 9 виявляється на профілі ДЕМП №6. Приклад приведений на рис.34.
Рисунок 34 - Профіль ДЕМП №6. Синім кольором виділені аномалії.
Аномалії дуже різкі по амплітуді, що говорить про невелику глибину їх залягання. В зв’язку із неможливістю під’їзду до ділянки екскаватора проводилося тільки ручне шурфування на невелику глибину (до 0,5м) (рис.35, 36, 37). На аномалії №8 з допомогою металошукача ВМ 8042 було знайдено рештки зруйнованого двигуна внутрішнього згоряння (на невеликій глибині). Аномалії №5-9 потребують більш детального дослідження з допомогою землерийної техніки.
Рисунок 35 - Контрольний шурф №5.1
Рисунок 36 - Контрольний шурф №5.2
Рисунок 37 - Контрольний шурф №5.3
Аномалія №10 виявляється на профілі ДЕМП №7. Приклад приведений на рис.38.
Рисунок 38 - Графік ДЕМП №7. Синім кольором виділені аномалії.
Контрольне шурфування не проводилось, бо аномалія носить явно геологічний характер.
4. ВИСНОВКИ
В результаті проведення археогеофізичних досліджень було виявлено місце розташування стародавньої будівлі, приховане звалище, яке частково може являти собою скотомогильник. Виявлено місце можливої підземної порожнини (печери). Місце розташування будівлі та прихованого звалища підтверджено контрольним шурфуванням (рис.39 – місце №1), (рис.40, 41 – місце№2).
Місце №3 з можливою підземною порожниною та місце №4 з різними аномальними проявами потребує додаткового детального обстеження. Знайдені місця вказані в додатку 7.7.
Додатково простежено підземний водний потік, який перетинає ділянку дослідження в районі місця №3 (див.дод.№7.7).
За результатами історичних досліджень звіту (див. розділ №2 звіту) можна зробити припущення, що стародавня споруда являла собою пришляхову корчму періоду середньовіччя. Але по частині фрагментів знайденої кераміки (рис.40), яка датується періодом Княжої доби (Київської Русі) можна зробити висновок про можливу наявність тут та на суміжній території поселення часів Київської Русі.
При проведенні земляних робіт слід звернути особливу увагу на місця №1, 2, 3, 4 (дод.7.7).
Рекомендується в період підготовчих робіт до будівництва в відмічених місцях провести додаткові археологічні, краєзнавчі розвідки силами спеціалізованих археологічних установ.
Дані висновки згідно завдання на дослідження надано повноважним державним органам (відділ культури міськвиконкому м.Нетішин) та можуть бути оприлюднені.
Рисунок 39 - Контрольний шурф №3.1
Рисунок 40 - Контрольний шурф №4.3
Рисунок 41 - Фрагменти кераміки часів Княжої доби (Київської Русі) знайдені на досліджуваній ділянці
7. ГРАФІЧНІ ДОДАТКИ
5. ЛІТЕРАТУРА
1. В.К. Хмелевский, В.М. Бондаренко. Электроразведка (справочник геофизика). М.: Недра. – 1998.
2. А.В. Исаев «От Дубно до Ростова» гл.2, издательство Военная литература, М.:АСТ; Транзиткнига – 2004.
3. Сайт www.slavuta.km.ua .
4. Cynkalowski A. Materialy do pradziejow Wolynia i Polesia Wolynskiego. Warszawa, 1961.
Волынский Центр исторических и геофизических исследований «Ровно-Суренж» © 2024
Использование материалов сайта, их перепечатка возможна только с ссылкой на данный сайт. Все права защищены