1. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Метою геофізичних досліджень території будівництва підземного простору на площі Театральній в м. Рівне є перевірка наявності прихованих підземних будівель і споруд різних часів, чи їх частин.
Ділянка геофізичних досліджень розташована на Театральній площі м.Рівне (рис. 1). Загальний вигляд ділянки досліджень приведений на рис.2, 3.
Рисунок 1 – Ситуаційна схема ділянки досліджень
Рисунок 2 – Загальний вигляд ділянки досліджень
Рисунок 3 – Загальний вигляд ділянки досліджень
2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Дослідження історичних матеріалів
Метою досліджень історичних матеріалів було знаходження орієнтовних місць розташування залишків давніх будівель та споруд в межах планованої забудови, елементи яких можуть вплинути на будівництво та експлуатацію підземного простору, чи мати історичне та культурологічне знання.
Були досліджені плани міста та фотографії різних періодів, включаючи і ХХ ст..
Коли розпочалося заселення цієї частини міста - невідомо. Через щільну забудову в цьому районі планомірні археологічні дослідження ніколи не проводилися. Проте при проведенні земляних робіт в районі сучасного продовольчого ринку в 70 рр. XX ст. зі слів будівельників в котлованах знаходилось багато виробів з кераміки, заліза, предметів побуту давніх мешканців міста, монети різних періодів, все це імовірно потрапило до колекціонерів, а інформація про знахідки була втрачена для науковців.
Відомо, що в районі сучасної Театральної площі в період середньовіччя знаходилася ринкова площа, яка містила велику кількість торгових приміщень (лавок) та підземних споруд (льохів для збереження товарів). Ринкова площа ймовірно сформувалася у часи правління Марії Несвицької, яка після смерті Семена Несвицького розпочала бурхливу діяльність по розвитку міста Рівного для якого отримала Магдебурзьке право, що надало право проводити 4-х денні щорічні ярмарки.
Перший проект генплану міста, який відомий історикам - це план 1765 р. архітектора Тоушера. Згідно цього плану ділянка розміщення сучасної Театральної площі була в південно-східній частині острова оточеного рукавами русла ріки Устя. Ця частина острова в давнину мала назву Останець, що вказує на її давність (рис.4). Острів має трапецієподібну форму і витягнутий по осі південний захід – північний схід. По аналогії з іншими подібними заселеними островами, наприклад з Павловським городищем Воронежської області та іншими плато, такі останці (острова) використовувалися для спорудження оборонних споруд (городищ). Причому дитинець,
як правило, розташовувався в звуженій частині і відокремлювався оборонним ровом від загальної території острова.
Враховуючи те, що пологий ухил йде звідси до підошви острівної трапеції на південний захід, можливо припустити розміщення стародавньої оборонної споруди саме в південно - східній частині острова, ймовірну споруду з часом було зруйновано, рів засипаний, а плато розрівняно. Саме в цей частині міста слід очікувати найбільш ранні археологічні матеріали, в тому числі і до нашої ери.
Слід зауважити, що під час геофізичного дослідження території Театральної площі було виявлено аномалію (підтверджену бурінням), яка являє собою ймовірно фрагмент похованого русла або штучного каналу, що відсікає південно-східну частину останця, тим самим ділить плато на дві частини, що підтверджує версію про існування тут стародавнього оборонного укріплення.
Рисунок 4 – План м.Рівне архітектора Торшера (1765р.)
По пізнішому плану 1897 року (рис.5) ділянка сучасної Театральної площі знаходиться поряд з центральною вулицею міста Шосовою, яка була прокладена в 1857 р. під час будівництва стратегічного шосе Київ - Берестя. Ринкова площа на ньому примикає до цієї центральної вулиці і на ній розміщені чисельні торгові лавки.
На карті початку ХХ ст. (рис.6) ділянка сучасної Театральної площі знаходилась між вулицями з назвами Шосова - кн.Ольги – Хмельницького - Вартова.
Відомо, що у польський період, у 1936 році, в районі сучасної Театральної площі був закладений сквер (рис.7), який використовувався в період німецької окупації міста 1941-1944рр. для публічних страт антифашистів. Після визволення міста радянськими військами, працівниками органів НКВС в 1945 році на цьому місці страчувалися українські патріоти. До 1947 року тут знаходився пам’ятник радянським вождям.
Рисунок 5 – План м.Рівне (1897р.)
Рисунок 6 – План м.Рівне періоду німецької окупації 1941-1944рр.
Рисунок 7 – Загальний вигляд ділянки майбутньої Театральної площі в повоєнний період (1947р.)
Інтенсивна перебудова міста в цьому районі, що пов’язано з присвоєнням йому статусу обласного центру розпочалася в 60 рр. XX ст. (рис.8). З метою планування території, підвищення рівня поверхні певних ділянок була зроблена значна підсипка грунта під будівництво будинку обласного драматичного театру. В 1960 році це будівництво було завершено. Археологічні дослідження на місці будівництва театру не проводилися, в той час це не передбачалося вимогами законодавства про охорону пам’яток історії та культури.
Рисунок 8 – Загальний вигляд площі під час будівельних робіт 60-х років XX ст.
В 2005 році при обстеженні місця вибраного під спорудження пам’ятника Уласу Самчуку, (знаходиться праворуч від будівлі театру), геологами проводилося вивчення геологічної будови грунту під фундамент. Бурові роботи проводились під контролем завідувачки відділом охорони культурної спадщини. Під час буріння було виявлено археологічний культурний шар потужністю до 4 м.
2.2. Геофізичні дослідження методом реєстрації
наведених статичних торсіонних полів (біолокація)
У 1913 р. Французький вчений Е. Картан подав гіпотезу про те, що у природі, крім відомих на той час чотирьох фізичних полів: електромагнітного, гравітаційного, ядерного
та слабкого – існують ще й так звані торсіонні поля, які виникають при обертанні будь-яких предметів, будь-то атом, маховик чи планета.
На сьогоднішній день ряд вчених активно розвивають дану гіпотезу [2], [3]. Вважається, що торсіонні поля відносяться до типу інформаційних за своєю сутністю, тобто вони переносять інформацію про процеси, які протікають у фізичних об’єктах. Вони не поглинаються фізичним середовищем, тому що вони не є електромагнітними за своєю природою, хоча і виникають часто разом із електромагнітним випромінюванням.
Розрізняють статичне та хвильове торсіонні поля. Першим із них володіють усі фізичні тіла, що мають форму (тому це поле часто називають формовим).
Якщо предмет прибрати зі свого місця (наприклад, зруйнувати фундамент), то на даному місці всеодно залишиться згадане статичне торсіонне поле, що несе абсолютно
усю інформацію про предмет, що знаходився на даному місці. І існує воно фактично безмежний проміжок часу, якщо його не знищити.
Саме це поле і є об’єктом досліджень оператора біолокації, людини яка має розвинуті здатності зчитувати формове торсіонне поле застосовуючи біолокаційні рамки, лозу, маятник чи інші засоби.
Біолокаційні дослідження проводяться двома методами: натурно на ділянці, або по картах (дистанційно).
Недоліком біолокаційного методу є фіксація фантомів торсіонних полів переміщених або поруйнованих об’єктів, що вимагає постійного контролю іншими методами досліджень.
Зважаючи на це, при біолокаційній зйомці, необхідно постійно підтверджувати отриману інформацію фізичними методами, тобто геофізичними дослідженнями, контрольним бурінням, шурфуванням. Слід зауважити, що наявність існуючих чи зруйнованих фундаментів, підземних ходів та багато інших, навіть надземних споруд, що фіксуються на місцевості так званою біолокаційною зйомкою, не підлягає сумнівам, беручи до уваги останні досягнення науки [2], [3].
Біолокація є офіційно прийнятим в Україні методом досліджень (Класифікатор професій 2005р. код 3111, 1222.2, 2359.2), в основі якого лежить застосування рамкового сканування. Дані біолокаційних досліджень Театральної площі нанесені на графічні матеріали (додатки 6.1, 6.2, 6.3). Для зручності датування виявлених місць розташування будівель та споруд різних часів було проведено біолокаційне сканування по трьох умовних історичних періодах:
а) до XI ст. н.е. – додаток 6.1;
б) XII – XVII ст. н.е. – додаток 6.2;
в) XVIII – XIX ст. н.е. – додаток 6.3.
2.3 Дослідження із застосуванням георадара
При проведенні геофізичних досліджень застосовувався георадар ВІЙ 2-300 виробництва Transient Technologies м.Київ.
Принцип дії георадара заснований на зондуванні електромагнітними імпульсами поверхні землі і відображення середовища зондування (товщі грунту) за відображеним сигналом. Роботи проводилися в лютому 2008 р. Було пройдено 23 профіля до глибини 8 м. Вимірювання виконувалися шляхом протягування георадара по поверхні землі де на графіках одна координата відповідала глибині, а друга - горизонтальній відстані замірів.
Положення георадара та оператора показано на рис. 9. Приклад радіограм подано на рис. 10 - 11.
Рисунок 9 – Положення георадара та оператора на профілі
Рисунок 10 – Радіограма. Профіль SmartGPR 8 (синім та зеленим кольорами позначені зовнішні границі аномалій).
Рисунок 11 – Радіограма. Профіль SmartGPR 16 (Зеленим кольором позначені підземні об’єкти).
2.3 Дослідження методом ДЕМП
Геофізичні дослідження методом ДЕМП (дипольне електромагнітне профілювання і зондування) проводились за допомогою апаратури типу “ДЕМП”, з робочою частотою 40 кГц.
Комплект апаратури (рис.12) складається з приймача (1), генератора (2), приймаючого (3) та випромінюючого (4) диполів.
Глибина досліджень визначається робочою частотою і розносом установки “приймач-генератор”, вологістю геологічних порід. Оскільки у нашому випадку частота (40 кГц) залишається незмінною, то глибина досліджень в основному залежала від розносу установки. Вимірювались горизонтальна (Hг) та вертикальна (Hв) складові електромагнітного поля.
Основним розносом був рознос 10м, що дозволяло проводити дослідження на глибинах 2-6м, в залежності від вологості ґрунтів. Положення установки при роботі на профілі показано на рис.13.
Залучення методу ДЕМП було обумовлене неможливістю застосування при роботі електродів заземлення, на відміну від класичної електророзвідки на постійному струмі
(наприклад АЕ-72), що дозволяло працювати в міських умовах на заасфальтованих (забетонованих) ділянках та по піщаним грунтам. До недоліків методу слід віднести деяку складність обробки польових матеріалів, і деяку чуттєвість до зовнішніх електромагнітних впливів (тимчасових).
Роботи проводились в лютому 2008р. Було пройдено 4 профілі. Зразок графіка ДЕМП показано на рис.14.
Рисунок 12 – Комплект апаратури ДЕМП
Рисунок 13 – Положення апаратури ДЕМП на профілі
Рисунок 14 – Графік ДЕМП №1
3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В результаті проведення геофізичних досліджень різними методами було виконано 4 профілі методом ДЕМП, 23 георадарних профілі та проведено біолокаційне сканування для трьох історичних періодів.
Також виявлено фрагмент похованого русла, чи штучного каналу (рову).
Аномалія №1 виявляється на профілях ДЕМП №1, 2, 4. Приклади приведено на рис.15, 16, 17. Цю аномалію підтверджують раніше проведені інженерно – геологічні дослідження [4]. Інженерно – геологічний розріз з виявленою аномалією приведено на рис.18.
Рисунок 15 – Графік ДЕМП №1
Рисунок 16 – Графік ДЕМП №2
Рисунок 17 – Графік ДЕМП №4
Рисунок 18 – Графік Інженерно-геологічний розріз 1-1 [4]
Аномалія №2 виявляється на георадарних профілях SGPR 8, SGPR 16, та профілі ДЕМП №1. Об’єкт знаходиться на глибині 5,5 м. Але за даними ДЕМП, можливо зверху над ним знаходиться об’єкт на глибині до 3-х метрів. Приклади приведено на рис.19, 20, 21.
Рисунок 19 – Георадарний профіль SGPR 8.
Рисунок 20 – Георадарний профіль SGPR 16.
Рисунок 21 – Графік ДЕМП №1.
Аномалія №3 виявляється на георадарних профілях SGPR 8, SGPR 10, профілях ДЕМП №1, №3. Приклади приведено на рис.22, 23, 24, 25.
Рисунок 22 – Георадарний профіль SGPR 8
Рисунок 23 – Георадарний профіль SGPR 1
Рисунок 24 – Графік ДЕМП №1
Рисунок 25 – Графік ДЕМП №3
Аномалія №4 виявляється на георадарному профілі SGPR 20 та профілі ДЕМП №4. Приклади приведено на рис.26, 27.
Рисунок 26 – Георадарний профіль SGPR 20
Рисунок 27 – Графік ДЕМП №4
Аномалія №5 виявляється на георадарних профілях SGPR 7, SGPR 12 та профілі ДЕМП №2. Приклади приведено на рис.28, 29, 30.
Рисунок 28 – Георадарний профіль SGPR 7
Рисунок 29 – Георадарний профіль SGPR 12
Рисунок 30 – Графік ДЕМП. Синім кольором показана аномалія
Аномалія №6 виявляється на георадарному профілі SGPR 14, та профілі ДЕМП №3. Приклади приведено на рис.31, 32.
Рисунок 31 – Георадарний профіль SGPR 14
Рисунок 32 – Графік ДЕМП №3
Аномалія №7 виявляється на георадарному профілі SGPR 4. Приклад приведено на рис.33.
Рисунок 33 – Георадарний профіль SGPR 4
Аномалія №8 виявляється на георадарному профілі SGPR 3. Приклад приведено на рис.34.
Рисунок 34 – Георадарний профіль SGPR 3
Аномалія №9 виявляється на георадарних профілях SGPR 1, SGPR 2. Приклади приведено на рис.35, 36.
Рисунок 35 – Георадарний профіль SGPR 1
Рисунок 36 – Георадарний профіль SGPR 2
Аномалія №10 виявляється на георадарному профілі SGPR 1. Приклад приведено на рис.37.
Рисунок 37 – Георадарний профіль SGPR 1
Аномалія №11 виявляється на георадарному профілі SGPR 7, та профілі ДЕМП №2. Приклади приведено на рис.38, 39.
Рисунок 38 – Георадарний профіль SGPR 7
Рисунок 39 – Графік ДЕМП №2
Аномалія №12 виявляється на георадарному профілі SGPR 14. Приклад приведено на рис.40.
Рисунок 40 – Георадарний профіль SGPR 14
4. ВИСНОВКИ
В результаті проведення геофізичних досліджень було виявлено десятки аномалій на глибинах до 7,5 м.
Аномалії, які розташовані на глибинах до 4 м можна пояснити наявністю залишків будівель, споруд та комунікацій XVII – XX століть. Аномалії, які розташовані глибше 4 м можна віднести до залишків об’єктів більш давніх часів, та геологічних аномалій.
За даними біолокаційної зйомки можна зробити висновок, що територія досліджень використовувалась та забудовувалась людьми у різні історичні періоди починаючи щонайменше з I тисячоліття до н.е. Однак більшість цих об’єктів давно знесені або знаходиться в зруйнованому стані і часто перебувають нижче рівня ґрунтових вод.
Хоча місця розташування цих об’єктів можуть містити залишки начиння, побутових речей, будівельних залишків різних епох, і це потребує ретельної до них уваги під час виконання будівельних робіт (риття котловану), що мають виконуватись під наглядом археологів.
В північно – західній частині ділянки досліджень виявлено фрагмент похованого русла чи штучного каналу (рову), що підтверджено бурінням [4].
Аномалії № 2, 5, 7, 9, що знаходяться на однакових глибинах (7,5 м) і розташовані в створі (в лінію), ймовірно являють собою лінійне геологічне порушення чи фрагменти зруйнованого підземного ходу.
Дослідженнями було виявлено 12 аномалій, які можуть вплинути на будівництво та експлуатацію підземного простору (дод. 9.6).
В зв’язку з нашаруваннями різних періодів історії на даній території досліджень, рекомендуємо провести археологічні дослідження
на аномаліях № 3, 4, 6, 11, 12 (дод. 9.6), а також влаштувати археологічний контроль за всім веденням земляних робіт.
Дані висновки, згідно завдання на дослідження, додатково надаються повноважним державним органам та можуть бути оприлюднені.
5. ЛІТЕРАТУРА
1. В.К. Хмелевский, В.М. Бондаренко. Электроразведка (справочник геофизика). М.: Недра. – 1998.
2. Г.И. Шипов. Теория физического вакуума. М. - 1993.
3 А.Е. Акимов, Г.И. Шипов. Сознание, физика торсионных полей и торсионные технологии. //Сознание и физическая реальность. М. – 1996. т.1, №1-2.
4 ЗАТ «Рівнеінвестпроект» Звіт про інженерно – геологічні вишукування для проекту реконструкції Театральної площі з влаштуванням підземних переходів та торгового центру в м.Рівне. м.Рівне-2007р.
6. ГРАФІЧНІ ДОДАТКИ
Волынский Центр исторических и геофизических исследований «Ровно-Суренж» © 2024
Использование материалов сайта, их перепечатка возможна только с ссылкой на данный сайт. Все права защищены