1. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Метою геофізичних досліджень території скверу по вул. С.Бандери в м.Рівне в районі пам’ятника розстріляним мирним громадянам періоду Другої Світової війни є дослідження району скверу для можливості уточнення його охоронної зони. Дослідження проводились згідно дозволу №450 від 15.04.2009р. державної служби охорони культурної спадщини Рівненської обласної державної адміністрації (див. стор.5).
Досліджувана ділянка розташована в районі вулиці С.Бандери м.Рівне (рис. 1). Загальний вигляд досліджуваної ділянки приведений на рисунку 2.
Рисунок 1 – Ситуаційна схема досліджуваної ділянки
Рисунок 2 – Досліджувана ділянка з пам’ятником
2. ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
В дослідженнях сучасних істориків стосовно масових знищень фашистами мирного населення в роки Великої Вітчизняної війни існує ще багато білих плям не тільки стосовно кількості закатованих у в’язницях та концтаборах, але і стосовно масових розстрілів.
Рівне було окуповане фашистами 28 червня 1941 року. На середину 1941 року населення Рівного складало 40612 чоловік Лише невелика частина його жителів змогла евакуюватися до приходу в місто частин гітлерівської армії.
Масові розстріли мирного населення розпочалися вже 9 липня 1941 року та продовжилися майже до січня 1944 року. Крім запланованого знищення єврейського населення міста, яке складало 82% всіх мешканців міста, знищували військовополонених радянських солдат, які утримувалися у трьох концтаборах. Під жорстокі репресії попали і представники української та польської творчої інтелігенції, духовенства, деяких з яких арештовували навіть під час церковних богослужінь. Всіх тих, хто не дав згоду на співпрацю з гітлерівською владою та брав участь у антифашистському підпіллі та національно-визвольному русі, кидали за грати місцевих в’язниць. Кількість людей, яких розстріляно на території в’язниці по вулиці Соборній невідомо. До цього часу при проведенні земляних робіт біля в’язниці знаходять рештки людських кісток. Очевидці будівництва житлових будинків в районі в’язниці вказували, що під час робіт будівельники натрапляли тут на людські кістки.
Якщо місця розстрілів єврейського населення більш менш відомі, то місця поховань військовополонених та мешканців міста не з’ясовані. Донині не проведена робота по визначенню реальних меж виявлених поховань, особливо на території тодішніх концтаборів на місці розстрілу по вулиці Білій та в урочищі Видумка.
З архівних документів відомо, що у листопаді 1943 року гестапівці розстріляли більше 350 в’язнів Рівненської в’язниці з числа найсвідоміших представників місцевої
інтелігенції та духовенства. Місцем страти заручників-в’язнів, окупанти обрали піщані кар’єри біля колишнього села Видумка, що в 3 км на схід від меж тодішнього міста.
Згідно заключного акту Ровенської прокуратури «Про злодіяння німецько-фашистських загарбників на території м. Ровно під час тимчасової окупації в 1941-1944 рр.» від 4 грудня 1944 р. вказано (мова оригіналу):
« 1.Во всех исследованных местах захоронения трупов в городе Ровно и его окрестностях обнаружено свыше 102 тысяч расстрелянных и умерщвленных немцами мирных советских граждан и военнопленных, из них:
а) в городе Ровно, по Белой улице у дровяного склада - 49 000
б) в городе Ровно по Белой улице на огороде - 32 500
в) в селе Сосенки - 17 500
г) в карьерах у села Выдумка - 3 000
д) на территории тюрьмы города Ровно - 500
2. Судя по состоянию трупных изменений и на основании данных вскрытия трупов, необходимо считать, что:
г) умерщвление мирных граждан путем отравления угарным газом в «душегубках» и последующее захоронение трупов относится к концу 1943 года;
д) расстрелы и сожжение трупов в селе Выдумка, в карьерах, относятся ко второй половине 1943 года;
е) расстрелы и закапывание трупов на территории тюрьмы произведены в начале 1944 года.
3. Уничтожение мирных граждан и военнопленных в городе Ровно производилось путем массовых расстрелов из автоматов и пулеметов, умерщвлением угарным газом в машинах-«душегубках», и в отдельных случаях люди сбрасывались в могилы и засыпались живыми. Часть расстрелянных людей, в частности в карьерах у села Выдумка, подвергалась сожжению на заранее подготовленных и приспособленных площадках.
Во второй половине 1943 г., гитлеровцы избрали местом расстрелов заложников, содержавшихся в Ровенской тюрьме, песчаные карьеры с. Выдумка в 3 км от Ровно.
С целью уничтожения следов своих гнусных преступлений фашисты складывали штабелями трупы расстрелянных людей па специальные металлические плиты, лежавшие на расстоянии метра от уровня земли на рельсах, обливали бензином и сжигали.
При осмотре места расстрела и сожжения трупов обнаружена обгоревшая детская обувь, что свидетельствует о том, что расстреливались и сжигались также дети. По количеству костей, обнаруженных при осмотре, судебно-медицинская экспертиза заключила, что в песчаных карьерах с. Выдумка расстреляно и сожжено до 3 тыс. человек, что полностью подтверждается свидетельскими показаниями.
Ровенская тюрьма постоянно была переполнена обреченными на смерть, причем иногда расстрелы производились в самом дворе тюрьмы, что подтверждается свидетельскими показаниями и вскрытием трупов, эксгумированных из мест захоронения во дворе тюрьмы. Расстрелы на территории тюрьмы были произведены в начале 1944 г.»
В свідченнях рівнянки В Байдан, яка була ув’язненою рівненської в’язниці сказано: «Фашистські розбійники щодня катували десятки чоловіків, жінок, підлітків. Два рази на місяць вони вивозили на розстріл великі партії увя’знених.». Місце поховання яких і донині невідоме. Можливо допустити, що такі є в кар’єрах району Видумки.
Мешканка села Видумка (біля шляху Рівне-Київ) А.Морозовська, будинок якої знаходився неподалеку кар’єрів свідчила: «З свого будинку я бачила, як німці розстрілювали радянських людей в кар’єрах біля нашого села. В червні 1943 року до цих
кар’єрів під’їхали 4 автомашини, з яких гітлерівці почали виводити чоловіків та жінок в одній білизні. Незабаром почалася стрілянина. Коли машина поїхала. Я підійшла до кар’єрів, і перед моїми очима розкрилася жахлива картина - трупи людей, злегка засипані землею. І всюди калюжі крові. В липні 1943р. до кар’єрів прибули десять машин, переповнених людьми. Пролунала автоматна стрілянина, а потім - крики та стогін, а трохи пізніше, надвечір, у кар’єрах запалало вогнище і в повітрі запахло горілим м’ясом. Трупи горіли 2 дні. Подібні звірства німців я бачила у вересні 1943р. та в січні 1944р...».
Багато мешканців міста було знищено у «душогубці» - газовому автомобілі, який систематично вивозив закатованих людей за межі міста. Можливо припустити, що маршрут їх був до кар’єрів Видумки.
Сучасним дослідникам вдалося встановити тільки частину імен страчених мешканців міста в урочищі Видумка.
При ретельному дослідженні в ДЦ«Рівне-Суренж» картографічного матеріалу, включаючи польські мапи 1926 року та радянські 50-х рр. в районі урочища Видумка можна простежити цілу низку кар’єрів, які тягнуться паралельно шляху на Київ в південному напрямку. Глибина деяких з них сягала від 5 до 10м. Враховуючи кількість страчених та різні дати розстрілів, можна передбачити, що страти проводились у всіх ямах та кар’єрах цієї ділянки (нині це район автовокзалу по вул.Київській).
Якщо враховувати свідчення А.Морозовської, що місце розстрілу можна було бачити з її будинку, то ймовірніше, це місце - перший великий кар’єр, що поруч зі шляхом на Київ. Беручи до уваги погодні умови у листопаді та незручності проїзду до більш далеких кар’єрів, можна допустити можливість таких подій на ближньому до шляху кар’єрі. Не виключається ймовірність розстрілів не тільки в цьому одному місці, бо кар’єри тягнулись приблизно на один кілометр (нині район автовокзалу).
На жаль, відсутні дані про знахідки решток людських кісток, які могли бути виявлені під час забудови в 60-70-х рр. великого мікрорайону на дальній території урочища Видумка (нині район між вулицями С. Бандери і Курчатова), і які могли би вказати на більш точне розташування місця розстрілу та спалення решток мирного населення. Можливо лише аналітично та методами сучасних геофізичних досліджень спробувати виявити місця розстрілів та поховань на такій великій території.
Рішенням виконавчого комітету Ровенської міської Ради депутатів трудящих №367 від 26 травня 1966 року в районі сучасної вулиці Бандери в 1967 році. було встановлено пам’ятну меморіальну плиту на честь загиблих мешканців міста. В зв’язку з будівництвом нового району пам’ятний знак був тимчасово знятий, а в 1984 році було відкрито новий пам’ятник - стелу (автор М.Я. Довганський), який не був прив’язаний до конкретних поховань. Було розроблено та затверджено охоронну зону пам’ятки (додаток 7.1). Це місце взято під державну охорону і на державний облік, включено до державного реєстру пам’яток, як об’єкт історії (див. додаток 7.1).
Результати геофізичних досліджень 2003 року, які проводилися в зв’язку з обстеженням будівельного майданчику поруч з пам’яткою, підтвердили, що ділянка, де знаходиться сучасний пам’ятний знак, не є місцем розстрілу, а знаходиться на значній віддалі від нього. Місце розстрілу по попереднім розрахункам розташоване на південний захід від скверу і стели в районі багатоповерхової забудови по вулиці Відінській.
Поруч з місцем розташування пам’ятного знаку планується спорудити Храм на честь Cвятих 40 мучеників Севастійських. Ділянку під будівництво відведено за межами існуючої охоронної зони.
3. МЕТОДИ ГЕОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1 Геофізичні дослідження із застосуванням приладу ВЕГА
Геофізичні дослідження проводились методом вимірювання природнього електромагнітного поля Землі.
При проведенні геофізичних досліджень застосовувався прилад В.Е.Г.А. (вимірювач електромагнітних геофізичних аномалій). Прилад В.Е.Г.А. являє собою чутливий вимірювач природного електромагнітного поля. Прилад виконаний в вигляді переносного вимірювального датчика із візуальною індикацією (рис. 3). Положення приладу при роботі показано на рис. 4.
Роботи проводились в квітні 2009р. Було пройдено 2 профілі В.Е.Г.А. Приклади графіків В.Е.Г.А. показані на рис. 5, 6.
Рисунок 3 – Прилад В.Е.Г.А.
Рисунок 4 – Робоче положення приладу В.Е.Г.А.
Рисунок 5 – Графік В.Е.Г.А. №1
Рисунок 6 – Графік В.Е.Г.А. №2
3.2 Контрольне буріння
Контрольне буріння проводилось на виявлених аномаліях та вибірково. Буріння проводилось ручним буровим комплектом (рис. 7). Роботи проводились в квітні 2009р. Було пробурено 4 контрольні свердловини (див. дод.8.6). Максимальна глибина буріння складала 3,0м.
Рисунок 7 – Контрольне буріння ручним буровим комплектом
4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В результаті проведення геофізичних досліджень різними методами було пройдено 2 профілі В.Е.Г.А., що склало 120 фізичних вимірів та пробурено 4 контрольні свердловини (див. додаток 8.6).
В результаті камеральної обробки результатів досліджень, був виявлений орієнтовний природній рівень поверхні землі до проведення планувальних робіт (засипка кар’єру будівельним сміттям).
Як видно з графіків ВЕГА після обробки методом апроксимації та згладжування (рис.8, 9), максимальної потужності насипні грунти сягають в західній частині досліджуваної ділянки, що підтверджено контрольним бурінням. На плані це показано в додатку 8.7.
Рисунок 8 – Графік В.Е.Г.А. №1
Рисунок 9 – Графік В.Е.Г.А. №2
5. ВИСНОВКИ
В результаті проведення геофізичних досліджень, досліджень історичних матеріалів, та контрольного буріння на ділянці, що досліджувалась, місця масових людських поховань не виявлені. Ці поховання ймовірно знаходяться на південний захід від існуючого пам’ятника (додаток 8.7) в районі багатоповерхової забудови по вулиці Відінській.
Підсумовуючи результати досліджень робимо висновки:
1) Масові поховання в районі пам’ятника розстріляним мирним громадянам періоду Другої Світової війни по вулиці С. Бандери в м.Рівне не знайдені.
2) Вважаємо можливим перегляд режиму використання існуючої охоронної зони з поділом її на зону регулювання забудови та саму охоронну зону пам’ятника.
3) Пропозиції ДЦ «Рівне-Суренж» по змінам охоронної зони та її режимів подаються на результуючому кресленні по результатам досліджень (дивись додаток 8.7).
4) Технічний звіт для виконання пункту 3 повинен бути переданий в органи архітектури, культури та керівництву міста.
5) Охоронні зони, що можуть бути встановлені по результатам досліджень, як обмеження, повинні бути перенесені на генплан міста Рівне згідно діючих будівельних норм.
Дані висновки згідно технічного завдання надаються замовнику та можуть бути передані повноважним державним органам і бути оприлюднені.
6. ЛІТЕРАТУРА
1.В.К. Хмелевский, В.М. Бондаренко. Электроразведка (справочник геофизика). М.: Недра. – 1998.
2.Технічне заключення за результатами обстеження стану насипних грунтів майданчика будівництва кафе «Фламінго» та прилеглої території по вул.С.Бандери в м.Рівне. ТВФ «Архпроект» – 2003р.
7. Текстові додатки
8. Графічні додатки
Волынский Центр исторических и геофизических исследований «Ровно-Суренж» © 2024
Использование материалов сайта, их перепечатка возможна только с ссылкой на данный сайт. Все права защищены