Ставлення суспільства до пам’яток історії та культури, є віддзеркаленням складних процесів, які відбуваються у сучасному суспільстві. Проблема збереження історичного середовища старовинних міст залишалася актуальною протягом багатьох десятиліть і не тільки в Україні.

Геопатогенність, вразливість біополя, чакри та аури людини… Усі ці терміни більше стосуються засідання езотеричного товариства, ніж наукових розробок. Але наука не стоїть на місці, дослідники все ближче підходять до тем духовності, невидимих матерій і навіть проводять експерименти, що підтверджують: тонкий світ існує і має суттєвий вплив на наше з вами життя.

За останню тисячу років слов’янськими народами втрачені основні позиції надзвичайно давніх духовних знань, які були ідейною основою процесу слов’янотворення на території центрально-східної Європи в I – IX ст. нашої ери. Відійшли в історію і головні носії древньослов’янського світогляду та ведичних знань – волхви-укри. На жаль, не були зафіксовані та описані їх особливі знання біоенергетичного, духовного, ведичного характеру, які дозволяли волхвам активно впливати на духовну міць слов’ян та тримати суспільну рівновагу, надихати оточення на процес духовного (біоенергетичного) самовдосконалення через застосування впливів специфічних енергоактивних місць, де облаштовувались обрядові центри - святилища чи Ругії.

Корреспондент "ФАКТОВ" стал участником уникального эксперимента, в ходе которого узнал размер своей ауры.

Питання виникнення та становлення самоназви одного з великих європейських народів, українців, не дає спокою не тільки власне йому, але і слов’янському оточенню, не байдужому до оцінок історії цього народу, чиї землі є прабатьківщиною слов’янства.

Феномен появи та швидкого росту слов’янської спільноти, що відбувся на початку та всередині I тисячоліття нашої ери на теренах майже половини Європи, до останнього часу не був зрозуміло та обґрунтовано пояснений з точки зору його витоків, причин, мотивацій, зародження як явища.

Важко знайти у створеному людиною матеріальному середовищі об’єкти, які б були оповиті такою кількістю численних легенд та таємниць, як підземні ходи та споруди минулого. Письмових свідчень про такі споруди ви не знайдете ні в архівах ні в історичних джерелах. Тільки інформація випадкових очевидців натякає на загадкові підземні об’єкти, і її іноді важко відділити від легенд і байок. Та ще численні факти осідання землі, просадки фундаментів, які час від часу виникають там, де як кажуть «ніби нічого ніколи не було», промовисто вказують на загадкові підземні об’єкти.

Використовуючи знання древніх слов’ян, люди здатні змінювати своє біополе, вважають рівненські дослідники.

Система земляних фортифікацій (фортів) навколо м. Рівне є унікальним зразком такого типу відкритих земляних споруд періоду до І Світової війни. Спорудження системи відкритих фортифікацій відносяться до кінця ХІХ початку ХХ століття та пов’язано з розміщенням в м. Рівне відповідних військових структур в прикордонній зоні на території Російської імперії на відстані до 100 кілометрів від кордону з Австро-Угорщиною (нині межа Львівської та, відповідно, Рівненської і Волинської областей)...

Геофізика, предметом якої є дослідження земної кори, показала свою ефективність при вивченні структури кристалічних та осадових порід, пошуку корисних копалин, в будівельній галузі (інженерна геофізика), в сфері археології (археогеофізика). В арсенал геофізики входять різні методики серед яких: георадарна зйомка, магнітозйомка, електророзвідка, теплова зйомка, гравіорозвідка, сейсморозвідка та інші.

Питання масового застосування методів геофізики в світовій археології виникло в 60 – 70-х роках ХХ століття. Геофізика, до того часу застосовувалась для складних комплексних досліджень земної кори, на глибинах в сотні і тисячі метрів з ціллю виявлення тектонічних порушень, зміщень, підземних потоків, пустот, покладів корисних копалин, і базувались на застосуванні принципів електророзвідки. Свою ефективність вона виявила і на глибинах значно менших. Прилади, які створювались для досліджень на глибинах до 10 – 20 метрів, в основному почали обслуговувати будівельні процеси (інженерна геофізика), тобто будівництво заглиблених споруд, підземних комунікаційних коридорів, глибоких підвалів, фундаментів. Саме з їх допомогою почали виявляти аномалії в товщі землі, не тільки природного, але і штучного походження, створеного колись людьми. Ці методи, а в їх перелік входить георадарна зйомка, магнітозйомка, електророзвідка, теплова зйомка, гравіорозвідка, сейсморозвідка і інші, дозволили швидко та ефективно відтворювати картину підземних аномалій, і робити це на значній території, швидко, за дуже короткий час.

«Кам’яна гора» усього за 40 кілометрів від Рівного, поряд з одноіменним селом та міськими дачами. Це прадавнє святилище, що його відкрили дослідники «Рівне-Суренж», було споруджене на вузлі тектонічних виломів й обкладене камінням. Донині більшість брил не збереглося: місцеві жителі використали їх для господарського та житлового будівництва.

На території історичної Волині розташовано прадавні «енергостанції», завдяки яким можна змінити клімат планети й уникнути «кінця світу»! Співзасновник і речник дослідницької організації «Рівне-Суренж» Валентин Дем’янов каже, що такі гучні заяви робити дуже передчасно. Втім «ненаукові» відкриття (у цілком науковий спосіб!) рівненських дослідників не лише бентежать уяву, а й змушують замислитися про минуле України і майбутнє усього людства.

Розробляючи тему волхвізму, древньослов’янської, дулібської історії та історії Великої Волині в книзі «Велич Дулібії Рось. Суренж. (Таємниці Волинської землі)» автори, В. О. Дем’янов та О. А. Андрєєв, звернули увагу на структурні особливості так званої Русколані, або великого оборонного кільця міст, що на їх думку, оточував в ІІІ – ІХ ст. н.е. священне, літописне місто древніх слов’ян Суренж-Арту («Велесова книга»), та власне святі місця Русколані.

Два дослідними давнини готують справжню інформаційну бомбу. Вони стверджують, що торкнулися істини, яка може перевернути всі наші уявлення про походження й розвиток слов'янського світу. Відкинувши наукові догмати, рівненські пошуковці архітектор Валентин Дем'янов та геофізик Олексій Андрєєв спілкуються з ІНШИМ світом...

Залишки давніх в’їзних воріт у Рівне, ймовірно, знайдено на площі Короленка. Результати досліджень місцевих геофзиків можуть вплинути на забудову центральної частини Piвнoro. Зокрема, йдеться про численні залишки споруд та комунікацій piзних історичних епох (у тому числі й дуже давніх), які виявили під час дослідження площі Короленка. Серед таких знахідок можуть бути i залишки в’їзних вopiт середньовічного Рівного, зображення яких можна побачити навіть на rep6i нашого міста.

Двоє «технарів» із Рівного, один за фахом архітектор, другий - геофізик, вирішили заглянути у запаморочливу глибінь нашої праісторії. Часові рамки їхніх зацікавлень — приблизно двадцять п'ять тисячоліть. Підкреслюю: не століть, тисячоліть! І зробили це біолокаційною рамкою, чи точніш — за допомогою методу біолокації. Та спираючись, як вони пишуть, на інші різноманітні фактори географічні, історичні, космогонічні, теологічні.

27-29 квітня у столиці Слобожанщини м.Харків відбулася чергова VIII книжкова виставка-ярмарок нових видань в Україні, що носила міжнародний статус. На виставці київським видавництвом «Корлайн» була репрезентована книга «Велич Дулібії Рось. Суренж (Таємниці Волинської Землі)» рівненсь¬ких авторів Валентина Дем'янова та Олексія Андрєсва.

«Ефект бомби» у науковому світі може спричинити щойно видана книга Валентина Дем'янова та Олексія Андрєєва «Велич Дулібії Рось. Суренж. (Таємниці Волинської землі)». Спростовуючи офіційну версію вітчизняних істориків, що паростки української нації з'явилися в часи Київської Русі, рівненські автори у своїх твердженнях заглибилися у давніші пласти історії.

Придорожній бігборд при в їзді на Рівненщину на автотрасі «Київ — Чоп», поблизу древнього містечка Корець, застережливо повідомляє: «Ти на території Волині. Полюби її або не зупиняйся!». Для переконливості у такого оригінального «любовного месиджа» подорожнім є й підпис — «Українська народна партія». Лідер місцевих уенпістів — і водночас «губернатор» Рівненщини — Василь Червоній не приховує свого бажання відновлення історичної Великої Волині. А про її межі у приймальні голови облдержадміністрації демонстративно нагадує адміністративна мала Волинської губернії часів Російської імперії.