«Рівне-Суренж»
«Рівне-Суренж»
«Рівне-Суренж»
«Рівне-Суренж»
«Рівне-Суренж»
«Велич Дулібії Рось. Суренж (Таємниці Волинської землі)»
«Рівне-Суренж»
«Рівне-Суренж»
Шлях до просвітленості

З огляду на те, про що йдеться в цій книзі, те, яким чином вона готувалась, ми, її автори, зрозуміли: людське суспільство надзвичайно вразливе. Вразливе до потужних земних катаклізмів, до людського непорозуміння, зарозумілості, ворожості і як наслідок — воєн.

Успіхи нових поколінь людей, швидкі цивілізаційні спалахи на Землі легко "переконують" людину в її мнимій всесильності і винятковості, стають поштовхом до зарозумілості.

Це веде людство до чергових неприємностей, до чергових суворих випробувань, а отже — до нових спроб осягнути сутність свого існування. А ця сутність ніколи не ховалась від людини: ми є часткою Всесвіту, елементом всесвітнього інформаційного поля, Всесвітнього Розуму, який визнає за найвище закони любові, прощення, високих знань, самоусвідомлення своєї ролі в цьому світі.

Наступне, в чому ми переконалися, це те, що інформація про всі людські діяння, про історію суспільства не зникає, як не зникає інформація про будь-що в цьому світі. Всесвіт, як гігантський живий організм, записує на рівні тонких полів (споріднених з гравітацією) все, що в ньому відбувається. Його пам'ять всеоб'ємна, надшвидка і головне, доступна для людини, бо людина є невід'ємною часткою Всесвіту.

Найголовніша людська мета — одержання доступу до цієї інформації, вміння нею користуватись.

Проте тут є свої "але". Інформацію треба вміти розкодувати, прочитати і елементарно зрозуміти її суть. Таке розкодування деколи відбувається спонтанно, а іноді після довгих наполегливих дій, медитацій, духовної роботи над собою. У видатних винахідників — це момент просвітлення, еврики. У релігійних діячів — це момент пророцтв. З цього випливає, що, найперше, людина має бажати знайти цю відповідь, яка мусить базуватися на попередніх знаннях.

А ще, і це є об'єктивністю, поки що не всі люди здатні зчитувати та розуміти таку інформацію. Найкраще це виходить у тих небагатьох, хто має розвинене так зване "третє око" і хто це "третє око" тренує. На тренінг та розвиток "третього ока" суттєво впливає духовна спрямованість людини, що має бути глибоко позитивною. Важливу роль при цьому відіграє і відсутність внутрішньої агресії, злоби, заздрощів.

Люди, які володіють цими здібностями (посередники), єднають людство зі всесвітнім інформаційним полем, Всесвітнім Розумом. Через "свого" вчителя, того, що має прямий зв'язок з вищою божественною суттю цього світу, групи вірних сприймають контакт зі Світовим Розумом. Ці вчителі звуться не інакше як синами Божими.

Саме такий зв'язок допомагає розвинути у вірних ту позитивну енергетику, яка має, після фізичного кінця людини, влитись у всесвітнє інформаційне поле, поринути до Бога.

Але активне несприйняття "чужих" учителів, внесення людського фактора в релігійну діяльність плодять ту велику кількість конфесій, яка існує в світі, призводять до ворожнечі між людьми. Люди, що по суті сповідують єдині для всіх вищі духовні цінності цього світу, стають ворогами.

Нам здається, що через це ми зрозуміли основну сутність, рушійну силу, керівну спрямованість древньослов'янського суспільства, яке було сформоване на основі беззаперечної керівної ролі верстви людей, що звалися волхвами. Вони — найкращі з тих, хто мав природжені здібності контактувати з всесвітнім інформаційним полем, Світовим Розумом, вони — сини Божі.

Вони — добровільні виконавці високої місії просвітлення, якій присвятили все життя. Вони, по суті, надрелігійні діячі, творці релігії, яку називали язичество (дослівно "Боже слово"), що є проявом єдиного духовного патріотизму. Вони обрали релігію методом суспільного впливу на народ, абсолютній більшості якого важко було пояснити особливі здібності самих волхвів та способи отримання інформації від Всесвітнього Розуму.

Вони ті, хто тривалий час організовували та проводили навчання своїх наступників з обдарованої молоді. Вони перетворили місійність у постійний процес, виконуючи надважку роботу, стверджуючи, що контакт зі Світовим Розумом існує, і в будь-який момент людина, людство можуть ним оволодіти. Вони, як пророки, були переконані: мати такий контакт — обов'язок людства, бо тільки він є шляхом істинного розвитку.

Усвідомлення волхвами, що вони виконавці важливої місійної роботи, успіхи в цій роботі призвели до того, що вони вирішили, ніби перемоги будуть безперервними. Тому послаблення ними цієї роботи, відхід від чіткості її виконання, створення занадто великої та важко керованої структури стало причиною розпаду створеної волхвами давньослов'янської імперії — Дулібії Рось. До цього призвело ослаблення ідейних, духовних впливів на зовнішнє оточення, що поступово та свідомо "переплавлялось" у слов'янство. Примусовість цього процесу в період зародження Дулібії Рось компенсувалася завзяттям, перемогами, ідейною зверхністю. Проте, починаючи з VI—VII ст. ст., зростання кастовості суспільства, формалізація обрядів посвячення, виникнення різних проблем у великій імперії викликали потяг у новоприлучених народів до самостійності. Вони, ставши слов'янами, так і не стали русами (просвітленими). Це був початок кінця.

Волхви — зачинателі об'єднавчих процесів в Європі на ідейно-духовних засадах. Це дуже співзвучно до того, що відбувається в Європі і світі нині. Рівність вони розуміли, як рівність духовну, рівність перед Світовим Розумом, а людей — як його частинок. Для них не мали значення раса, колір шкіри, попередні вірування. Адже рівність наставала після просвітленості, прилучення до ідей високого знання та єдності зі Світовим Розумом. Проте цю просвітленість, особливо в пізній період, вони несли поверхово та шляхом примусу, що стало причиною невдач.

В останні століття своєї діяльності вони не уникли спокуси певної модернізації древнього вчення, що його несли європейські вчителі-будителі минулого, та яке зберегли їхні учні на Тибеті. Повернувши вчення на європейську землю в формі волхвізму, вони не уникли прорахунків, як люди з необмеженою владою. Тому неуспіх волхвів — це трагедія їх як людей, а не недосконалість древнього вчення, яке вони намагалися впровадити.

На щастя, посіяне ними, позитивне, духовне, людяне по відношенню до людини як духовної істоти, живе і дотепер. Воно є основою того, що в світі зветься загадковою слов'янською душею: самозреченість, душевність, готовність поділитись останнім, самопожертва.

Нині людство вкотре прямує до чергового піку свого суспільного, технічного розвитку. Чи врахує воно помилки минулого, чи не оступиться? Чи вдасться йому зазирнути у всесвітнє інформаційне поле, з'єднатися зі Світовим Розумом, а отже, запобігти бідам? Цінна інформація, накопичена там, дозволить запобігти скочуванню до чергових катаклізмів, які стимулює сама людина!

Поточний момент історії цікавий тим, що світове товариство все більше стає інформаційним, а тому толерантним до різних думок. Настав момент, коли воно, майже все, готове слухати, робити висновки, змінюватися на краще. Можливо, воно почує й наше слово: для отримання доступу до вселенських знань, Світового Розуму потрібно, в першу чергу, кожному працювати над своєю духовною сутністю, над здатністю бути часткою Світового Розуму, оскільки тільки добрим душам відкривається цей канал зв'язку зі Світовим Розумом, канал злиття з його польовими структурами.

Написана нами книга — це спроба показати, що можна і треба зробити, маючи такий доступ, доступ до важливої інформації. Ми готові до критики і уточнень, бо не ставили завдання перевірити всі наявні факти. Розуміємо, не завжди наші питання в інформаційне поле були точними та всеохоплючими, адекватними тому, що відбувалось у ті давні часи в дійсності. Адже рівень отриманих нами відповідей залежав, передусім, від рівня наших, можливо не завжди глибоких знань та питань. Проте ми знаємо: так широко ці питання ніхто до нас не ставив.

Наша робота виконана менше ніж за рік, хоча, наголосимо, кожен з нас готувався до неї все своє попереднє життя. В книзі є суперечливі моменти, які нас ставили в незручне становище, бо перекреслювали загальновідомі наукові факти. Проте цілісність кінцевого результату вказувала на можливу недоречність таких сумнівів. Ми їх залишили без корегування та підганяння під усталені погляди. Крім того, запевняємо, не було ніяких спроб щось дописувати від себе, не узгоджуючи це з інформаційним полем. Бо спроби щось поправляти вели нас до неузгодженості та втрати логічності історичного викладу. Тому усвідомлюємо, що на нашу адресу можливо пролунають звинувачення у нашій некомпетентності, особливо в вузькоспеціальних дисциплінах.

Відчуваємо ми і те, що праця ще не завершена, не прочитані певні важливі дати, події. Можливо, десь ми не до кінця зрозуміли складні суспільні, міждержавні, міжнародні відносини. Проте, впевнені, логіка і хід подій загалом, у своїй основній масі, відповідають тим, що відбувались у ті часи.

Під кінець роботи над цією книгою ми дійшли глибокого переконання в тому, що ми є лише формальними її авторами. Істинний автор користувався нашою зацікавленістю, відкритістю, бажанням працювати, шукати істину і ми щиро вдячні вищим силам за довіру.

Ми чітко усвідомлюємо, що істина ховається в освоєнні людством вічного, незмінного, вищого космічного закону світобудови, закону Творця. Вивчати цей закон та слідувати йому, для свого ж блага, — має бути ціллю людства сьогодні. Бо закон цей діє поза волею людини і незалежно від її цивілізаційних успіхів, релігійних обрядів, ідеології. Він — стабільний, непорушний каркас цього світу, його стрижень, даний Богом.

Зрослу тривогу сьогодні викликають "сміливі" наукові плани в галузі радіофізики, астрономії, енергетики, планування енергетичних експериментів по виявленню та використанню так званої "темної енергії Всесвіту", що складає до 70—75% її потенціалу. Це ніщо інше як смикання за спусковий гачок нового катаклізму, бо дана енергія є розумним енергетичним інформаційним полем Всесвіту, з яким можна контактувати лише ненасильницькими методами, за допомогою біолокації.

Щоб підтвердити свою опіку над сучасним людством, свою дружелюбність, воно, це поле, розкриває перед нами важливу історичну таємницю, кличе до пошуку, співпраці.

Сподіваємось, що ця книга, написана при підтримці великої кількості наших друзів, стане ключем до розгадування однієї з найбільших історичних таємниць Європи та світу.

Волинський Центр історичних та геофізичних досліджень «Рівне-Суренж» © 6320
Використання матеріалів сайту, їх передрукування можливе тільки з посиланням на даний сайт. Всі права застережені
«Рівне-Суренж»