Метою геофізичних досліджень прилеглої території до будівлі магазину «Будинок Одягу» є:

Досліджувана ділянка розташована в районі площі Короленка (рис. 1).

Метою досліджень історичних матеріалів було виявлення приблизного розташування знищених будівель та споруд в межах можливої забудови, підвали і фундаменти яких можуть вплинути на будівництво та експлуатацію проектованого підземного простору.

Були досліджені історичні плани та фотографії різних часів.

Виявлене приблизне місце розташування частини старого русла р.Устя (каналу?) та мосту через це русло і інші споруди.

План приведений в додатках. Частина історичних фотографій та фрагмент плану міста приведена далі (рис. 2, 3, 4, 5).

При проведенні геофізичних досліджень застосовувався георадар ВІЙ 2-300 виробництва Transient Technologies м.Київ.

Принцип дії георадара заснований на зондуванні електромагнітними імпульсами поверхні землі і відображення среди зондування за відображеним сигналом.

Роботи проводилися в грудні 2006 р. Було пройдено 58 профілів до глибини 8 м. Вимірювання виконувалися шляхом протягування георадара по поверхні де одна координата відповідала глибині, а друга - горизонтальній відстані.

Положення георадара та оператора показано на рис.6, приклад радіограм рис.7-8.

Геофізичні дослідження методом ДЕМП (дипольне електромагнітне профілювання і зондування) проводились за допомогою апаратури типу “ДЕМП”, з робочою частотою 40 кГц.

Глибина досліджень визначається робочою частотою і розносом установки “приймач-генератор” і вологістю геологічних порід. Оскільки у нашому випадку частота (40 кГц) залишається незмінною, то глибина досліджень в основному залежала від розносу установки.

Основним розносом був рознос 10 м, що дозволяло проводити дослідження на глибині 3-8 м, в залежності від вологості ґрунтів. Положення установки при роботі на профілі показано на рис 10.

Залучення методу ДЕМП було обумовлене відсутністю при роботі електродів заземлення, на відміну від класичної електророзвідки на постійному струмі (наприклад АЕ-72), що дозволяло працювати в міських умовах на заасфальтованих (забетонованих) ділянках. До недоліків методу слід віднести деяку складність обробки польових матеріалів, і деяку чуттєвість до зовнішніх електромагнітних впливів (тимчасових).

Роботи проводились в грудні 2006 р. Було пройдено 8 профілів. Приклади графіків ДЕМП показано на рис.11-12.

Контрольне буріння проводилось установкою УГБ-50 до глибини 7метрів. Розташування контрольної свердловини показано на рис.14.

ІГЕ-1 – насипний грунт. Потужність -3,5м.

ІГЕ-2 – суглинок м’якопластичний замулений, чорний. Потужність – 3,0м.

ІГЕ-3 – супісок пластичний, жовто-сірий.

Рівень ґрунтових вод на 25.12.2006р. – 3,5м.

Контрольна свердловина була пробурена на границі аномалії(за результатами георадарних дрсліджень). Провести буріння на площадці аномалії було технічно неможливо(див. Додатки стр.___, рис.14).

На глибині 5,5м. сталася зупинка бурової установки, можливо в результаті проходження перешкоди.

З глибини 5-6м., при бурінні свердловини, були підняті рештки кістяка(рис.15-16).

В результаті проведення геофізичних досліджень різними методами виявлені підземні аномалії(об’єкти) по усій площі досліджень. Також виявлені місця з підвищеною вологістю(розущільненням) грунтів.

Найбільшу увагу було приділено аномаліям які розташовані на глибині більше 3м, в зв’язку з тим, що об’єкти розташовані на глибині вище, будуть видалені при розробці котловану під підземний простір.

Аномалія №1 виявляється на георадарних профілях SGPR23,26,30,31,32,38,39 та профілі ДЕМП№1. Приклади приведені на рис.17,18,19.

Аномалія №1А виявляється на георадарних профілях SGPR33 та профілі ДЕМП №2-3. Приклади приведенні на рис.20,20а 21

Аномалія №2 виявляється на георадарних профілях SGPR4,5,20,55,56,55 та профілі ДЕМП №5. Приклади приведенні на рис.22-23.

Аномалія №3-№4 виявляється на георадарних профілях SGPR1,2,3 Приклади приведенні на рис.24.

Аномалія №5 виявляється на георадарних профілях SGPR9,12,37 Приклади приведенні на рис.25.

Аномалія №6 виявляється на георадарному профілю SGPR26 та профілі ДЕМП №1 Приклади приведенні на рис.26-27

Аномалія №7 виявляється на профілі ДЕМП №7. Приклад приведений на рис.28.

Аномалія №8 виявляється на профілі ДЕМП №3. Приклад приведений на рис.29

В результаті проведення геофізичних досліджень були виявлені десятки аномалій на глибині до 6м.

Аномалії, які розташовані на глибині до 3-х метрів, можно пояснити наявністю залишків споруд та комунікацій ХІХ-ХХ сторіч. Аномалії, які розташовані глибше 3-х метрів, можно віднести до залишків об’єктів більш давніх часів.

Аномалій, які можуть вплинути на будівництво та експлуатацію проектованого підземного простору, було виявлено дев’ять.

Аномалія №1 Розташована на глибині 5,5м. та глибше. Ймовірно являє собою порушену та замулену споруду.

Аномалія №1 A Розташована на глибині 2,5м. та глибше. Ймовірно являє собою залишки будівлі ХІХ-ХХ сторіч.

Аномалія №2 Розташована на глибині 5,5м. та глибше. Ймовірно являє собою невідому поруйновану споруду.

Аномалія №3 Розташована на глибині 2,5-4,7м. Ймовірно являє собою залишки опор мосту, що підтверджується планом 20-х років ХХ сторічя.

Аномалія №4 Розташована на глибині 2,5-3,5м. Ймовірно являє собою залишки фундаментів в’їздних воріт середньовічного м.Рівне.

Аномалія №5 Розташована на глибині 5,0м. та глибше. Ймовірно являє собою залишки невідомої поруйнованої споруди.

Аномалія №6 Розташована на глибині 2,6-4,4м. Ймовірно являє собою залишки споруди ХІХ-ХХ сторіччя.

Аномалія №7 Являє собою ділянку з підвищеною вологістю. Ймовірно являє собою залишки невідомого об’єкта заповненого водою.

Аномалія №8 Являє собою ділянку з підвищеною вологістю. Ймовірно замочуваня грунтів від комунікацій.

При проведенні контрольного буріння на аномалії №1, були підняті з глибини 5-6м. рештки кістяка(рис.15-16).

Рекомендується провести на цій ділянці додаткові археологічні дослідження.

Також рекомендується провести археологічні дослідження в районі аномалії №3(залишки опор мосту), та в районі аномалії №4(залишки фундаментів в’їздних воріт в м.Рівне).

Звернути увагу на аномалію №5. рекомендується провести додаткові археологічні дослідження.