Геопатогенні зони – це ділянки на поверхні Землі, в житлових та громадських приміщеннях, довготривале знаходження в яких приводить до розладу здоров’я людей і тяжких захворюванням. З точки зору екології – геопатогенна зона являє собою локальну аномалію, яка шкідливо діє на всі організми: людину, тварин, рослини. В місці знаходження зони людина швидше втомлюється, знижується працездатність, у неї швидше псується настрій.

Густав фон Поль - один з перших вчених, хто зацікавився тим, як пов'язані геопатогенні зони із виникненням ряду тяжких захворювань. В 1929 році, обстеживши більш як десять тисяч чоловік, він дійшов певних висновків. Так спільним для 58 померлих від раку, було те, що місця їх сну знаходилися точно на геопатогенних зонах. В 1950 році доктор медицини Манфред Каррі (Manfred Curry, інколи пишуть Куррі, оскільки він народився у Німеччині), дійшов висновку про важливу роль у виникненні ракових захворювань, особливої енергетичної сітки, яка була названа на його честь "сіткою Каррі" (в деяких джерелах - сітка Куррі).

Увагу вчених, які вивчають проблему патогенності, привертають не тільки причини їх виникнення, але і розробка методів захисту і нейтралізації негативного впливу земного випромінювання.

Архітектура - це середовище існування, що несе в об'ємних пластичних формах певну інформацію. Це створений людиною штучний ландшафт, який можливо розглядати, як складову частину земної поверхні, де штучні просторові утворення вплетені в природне оточення. Відповідно, архітектура має властивості подібні до властивостей фізичних тіл на Землі.

Дослідження ділянки проводилися в січні 2006 р. Площа дослідження складала близько 4 га (рис.1). Ділянка досліджувалась методом ДЕМП та біолокацією.