Поява такого методу для нас, дослідників, виглядає фантастичним везінням, хоча з наукової точки зору він є об'єктивність, яка дається людям, які хочуть отримати істинні знання і готові до цього, готові внутрішньо, енергетично, а найголовніше — мають вроджені і розвинені здібності.
З точки зору науки, біолокація — це спілкування оператора-людини (він виконує роль підсилювача) за допомогою антени-рамки з інформаційним полем. Це поле пронизує весь Всесвіт і має дві структури: лівозакручену та правозакручену (додаток 1, рис. 8, стор.134). Тороїдальне інформаційне поле несе всю інформацію про Всесвіт і про кожен предмет, кожну дію в ньому. Суть цього поля полягає в тому, що передача інформації в ньому відбувається майже миттєво. Тороїдальність визначає закручену структуру людського ДНК, напрям руху частинок в вихорах води і повітря, в русі космічних об'єктів. Тороїдальне інформаційне поле є тонкою структурою, безконечним і всеоб'ємним джерелом інформації з історії Всесвіту, Землі, людства, основою світобудови (додаток 1, рис.8—13, стор.134—136).
Виникає природне запитання: якщо тороїдальне інформаційне поле надає інформацію про підземні невидимі об'єкти, які шукає біолокатор, то чи не можна почерпнути з нього й інші знання, зокрема історичні?
Адже принцип накопичення даних інформаційним полем не повинен суттєво відрізнятись для фундаментів чи підземних об'єктів та, наприклад, для предметів надземних, космічних, а також пов'язаних з ними подій? Такий принцип повинен мати універсальне начало як для запису подій в часі, так і чітко стосуватись місця подій та бути однією з основ світобудови.
Автори спробували в межах можливого перевірити свої припущення за реакцією рамки на систему чітких запитань з відповідями: "так", "ні", "питання не зрозуміле чи не правильне". Спочатку питання були записані аналітиком (В. Дем'янов), а потім опрацьовані оператором (О. Андрєєв). З хвилюванням чекали результату. Вийде чи ні?
І метод дав перші відповіді! Перевіряли відомі аналітику і невідомі оператору дані! Результати вражали своєю переконливістю! Метод працював. Хоча спочатку важко було пристосуватись до чіткості і однозначності самих питань. В подальшому стало зрозуміло, що питання повинні звучати блоками і бути в цілому системними, максимально звужуючи відповіді, аж до однозначних.
За місяць було знайдено основну інформацію про об'єкт обстеження, хоча на пошук цієї ключової інформації, ключових слів та понять пішло найбільше часу. Та далі стало легше. Оператор впевненіше почав відчувати, за відхиленням рамки, градацію відповідей. Поліпшилась робота аналітика — кількість і якість питань різко скоротила пошук необхідних означень, понять, назв (За нашими даними, відсоток помилок є незначним, особливо там, де питання мають однозначну відповідь). Найважче було працювати з світоглядними поняттями та означеннями. Постійно тиснули сучасні історичні стереотипи та обмеженість наших суспільних поглядів на історичний процес, ідеологічні штампи, матеріалістичне бачення світу.
З часом зрозуміли, що в основі світобудови лежить польова структура з принципами право- та лівозакручених полів (спіралі), що дозволяє стискувати поля й інформацію та матеріалізувати (згущувати) їх, творити з хаосу полів Всесвіт, зірки, планети, все суще. І в цьому відношенні святе письмо достовірно описує народження цього світу за помислом Божим.
Послідовність цього процесу, процесу творення, та всю історію сущих в ньому речей і предметів було записано інформаційним полем і її можна зчитувати! Процес зчитування можна здійснювати шляхом моделювання подій у формі питань, суджень, рисунків, схем, карт. На рисунках та схемах можна відтворювати як вигляд предметів, речей, так і суспільні зв'язки. На картах можна відтворити межі розселень, місця подій, час подій і т.п. Зрозуміло, якість відповідей залежатиме від глибини та правильності запитань, розуміння предмета досліджень.
Проте на початковій стадії у нас було не все так просто. Розуміння сказаного прийшло значно пізніше. А спочатку був пошук, помилки, здивування, суперечки, перевірки.
Робота з картами та датуванням подій викликала постійні зупинки. Чи могло взагалі таке бути? Можливо, це якась маячня? Проте, коли в літературі знаходили відповідники назв, подій, збиралися з силами і йшли далі. Дуже вражали фактичні підтвердження на місцевості (рельєф, залишки споруд на місцях будівництв), які в результаті методу визначались цілеспрямовано і точно.
Події, що активно відшукувались нами в межах першого тисячоліття до нашої ери та першого тисячоліття нашої ери на теренах Східної і Центральної Європи, весь час своїми початками заводили нас на Азійські простори і навіть в Африку! А головне, ці початки вели нас у ХХVІ тисячоліття до нашої ери!!!
Шкода лише, що пошуки обмежувалися постійною швидкою втомою оператора. Денний ресурс його роботи — не більше двох годин. Далі рамка просто не слухалась. З часом з'ясувалися й інші обмеження: визначилися сприятливі і несприятливі тижневі та місячні цикли роботи. Проте метод впевнено працював, і автори насмілились дати йому назву — метод сканування всесвітнього інформаційного поля.
За час роботи над книгою нами було проведено понад сто сеансів сканування, сформовано та отримано відповіді на понад три тисячі різноманітних питань. Більшість з них оформлялась у вигляді записів чи графічних матеріалів (карти, схеми, рисунки). Якась частина носила уточнювальний характер і тому не фіксувалась.
У період накопичення матеріалів здійснено десятки виїздів та виходів на місцевість та фотографування об'єктів (майже 200 знімків), які початково визначились теоретично з питань на картах.
Для уточнення та перевірки біолокаційних результатів з часом почали запрошувати до роботи інших операторів, які не були посвячені в тему пошуків. Їх перевірки додавали впевненості у правильності результатів.
"Побічним" продуктом пошуку ставали речі пізніших часів (орієнтовно XIII—XIX ст. ст.), які часто знаходили у траншеях і розкопах будмайданчиків. Вони відразу потрапляли до краєзнавчого музею.
І хоча застосований нами метод є новим за своєю суттю, для формування своїх висновків ми вирішили застосувати загальновживану наукову термінологію, особливо там, де вона не суперечить духовним началам древньослов'янської (волхвівської) ідеології.
В інших місцях ми спробували відходити від цієї термінології, свідомо додаючи книзі популярного викладу. Вважаємо, що книга має бути доступною як ученому, так і студенту, вчителю, інженеру, менеджеру, просвітляти їх.
Формуючи списки, де фігурують імена, ми користувались "Влесовою книгою", літописними матеріалами ("Літопис руський"), словниками старовинних імен. Найважче було чітко прив'язати ці імена до дат і подій. Не всі імена пройшли перевірку і виявились іменами.
Так, з'ясувалось, що не існувало імені Бус, а було звання бус (бож) як синонім до слова великий князь. Щось подібне виходить зі званням вінітарій (великий цар).
Велика кількість древніх імен виявилась широковживаною в ті часи. До них належать майже всі князівські (Кий, Хорив, Щек, Орь, Моух, Кисько і т.п.). Це внесло плутанину в сьогоднішнє розуміння історії. За нашими даними, одних тільки князів Аскольдів було три: князь-слов'янин (похований в Києві) та два варяги (один з них — відомий історичний персонаж).
Повертаючись до самого методу сканування інформаційного поля (в християнстві — це контакт з святим духом), ми впевнені, що ним здатні оволодіти (відповідно перевірити наші результати) всі здібні до біолокації люди. Ми зацікавлені, щоб це сталось якнайшвидше!
Перші результати передачі досвіду вже відбулись і перші молоді люди (рівняни) вже успішно спробували отримувати інформацію зі всесвітнього інформаційного поля. Вона перевірялась Олексієм Андрєєвим (сліпий тест) і знайшла підтвердження.
Проте хочемо застерегти від зловживань самим методом. Біолокацією без шкоди для здоров'я може займатися лише людина з чистими помислами, з любов'ю до Бога, що не використовує методику для матеріальної вигоди, на шкоду іншим чи для загрози життю людей. Інакше вона буде швидко покарана самим всесвітнім інформаційним полем, як вмістилищем чистих, світлих знань, вмістилищем духовних начал (Ірій — Рай), творінням Божим, духом святим.
Біолокацію не слід використовувати для постійного спонтанного, хаотичного віщування майбутнього, викликаючи таким чином до здійснення один з можливих сценаріїв подій, не завжди найкращий, нівелюючи людський вибір впливати на свою долю. Так творили вавилонські та єгипетські жреці, за що й були покарані разом з величними містами. Так творили допотопні цивілізації, доводячи Землю до катаклізмів.
І ще хотілось би підкреслити одну з позицій книги, що є найсуттєвішою та зможе пояснити певну категоричність її викладу (на таку категоричність натякали ознайомлені з книгою історики). За переконанням Дем'янова та Андрєєва, істинними авторами книги є не вони, а ті вищі божественні сили, які відкрили їм цей метод, сили, що вирішили надати таку велику кількість інформації в такий короткий період. Інше питання — це готовність Дем'янова і Андрєєва до подібної роботи, бажання чути і бачити те, що інших не цікавить.
Тому в книзі майже відсутні часто вживані в науковому світі запобіжні фрази: "за попереднім припущенням авторів", "можливо", "в якості гіпотези", "як версія". Їх активне застосування означало б нашу недовіру до самого методу та всесвітнього інформаційного поля, ревізію вищих знань.
Немає в книзі і густого мережива імен знаних істориків, дослідників і науковців, за якими можна було б сховатися, посилаючись на їхній авторитет та колективне незнання теми. Тим більше, що майже не існує дослідників, хто хоча б трохи орієнтувався в ідейних та духовних засадах волхвізму як явища, як світогляду. Є тільки значні залишки великого вчення та маса його символів, вкорінених в українське життя, мистецтво, православну атрибутику (тризуб, сонце на хресті, орієнтація храмів на схід Сонця, восьмикутні зорі на вишивці, язичеські діагональні хрести в різьбленні та чеканці, культи святої землі, води, вічного вогню, пошанування видатних предків, виконання старих язичеських молитв, що стали колядками та щедрівками).
Можливі недоліки книги, похибки та помилки ми відносимо тільки до обмеженості наших знань, слабкого розуміння нами певних процесів, природної людської обмеженості. Тому з вдячністю сприймемо об'єктивні доповнення та поправки до книги від тих, хто освоїть метод сканування інформаційного поля та застосує його в науці. Хочемо зауважити ще раз, що осягнення його потребує наполегливості, духовної праці, позитивності душевних помислів, віри та переконаності в силі любові, знань, Бога.
