Словянські Отці минулого добре знали: 80-ти тисяч років тому на планеті Земля сталась історично важлива подія - почалось розселення на її обширах людської, на гуманоїдальній генетичній основі, форми життя. Гармонійне співіснування цієї форми з оточуючим світом забезпечувалось передачею поселенцям особливих світоглядних знань, правил Прави - головних постулатів закону Творця.
Правила Прави стали для перших людей на Землі духовною зброєю у боротьбі з залишками польових істот антисвіту, ліквідація яких була важливою справою для Світлого Ірію ( http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/121 ).
Виконання правил Прави мало убезпечити людське суспільство від впливів темних сил та сприяти головному духовному завданню - удосконаленню людських душ.
Що ж таке правила Прави?
Правила Прави - це основоположні канони Світлого Ірію. Вони - основа Вселенського устрою, каркас усього людського у Космосі, вияв любові, добра, знань світоустрою, шанування Творця та Світлого Ірію.
Слідування закону Прави дає кожній людській душі доступ до високих енергій Творця - єдиного і невичерпного джерела творящих сил у Всесвіті ( http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/116 ).
Порушення людьми правил Прави є прямим і невідворотним гріхом перед Творцем. А кожен гріх, у момент його задуму, фіксується Світлим Ірієм і належним чином оцінюється на духовно-польовому рівні.
Через порушення правил Прави душа грішника наражає себе на енергетично-польовий голод. Вона, таким чином, відмовляється від живильної підтримки Світлого Ірію.
Гріх веде таку душу до пониження ірійного рівня, а тонке тіло особи починає втрачати енергію і поступово темніти.
Тих, у кого сталось потемніння душі, слов'янські предки називали очремі (очорнені душею). Вони говорили, що темнодушість - це шлях до недугу (недуху), енергетичне обезсилення душі, створення умов для ширших крадіжок (з неї) животворних енергій.
Очремі є легкодоступними об'єктами енергетичних зазіхань істот антисвіту - енергетичними донорами таких. Потемніння душі очремі з часом робить можливим тривалі вселення істот антисвіту у тонке тіло уражених (тепер чорноголових). Душа особи стає на край загибелі.
То чому так стається?
Чому антисвіт та його польові істоти здатні принести людям таку страшну небезпеку?
Антисвіт – це особливе, польове, низьковібраційне, вірусоподібне утворення у окремій (невеликій) частині Космосу. Він заснований ірійно падшою сутністю у історично віддалений від нас час з відходів енерго-польового творення Всесвіту на космічному низькоенергетичному смітнику.
Він - позаірійне нагромадження агресивних, низьковібраційних, руйнівних польових утворень (істот), які паразитують на ослаблених людських душах.
Крадучи згустки енергії з тонкого тіла духовно ослаблених людей, істоти антисвіту, шляхом сповільнення вібрацій цих згустків, їх розкладання, отримують велику кількість низьких енергій придатних для живлення цих істот.
Таким чином ослаблені духовно особи стають каналом несанкціонованного доступу до енергій Світлого Ірію та Творця, інструментом крадіжок. Їх свідома чи не свідома гріховність (невиконання правил Прави, правил захисту) допомагає антисвіту.
Вихід з стану духовного ослаблення, повернення до високого ірійного рівня надалі видається надто складним. Таке ірійне повернення (вихід з енергетичного полону) вимагає від особи усвідомлення цілі, чіткого виконання правил Прави, якісної допомоги знавців Прави та розуміння світоустрою ( http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/122 ).
Наростаюча залежність від антисвіту у багатьох осіб поступово стає духовним рабством і з часом призводить до непоправимого - остаточної втрати душі.
Предки знали, уражена особа, опустившись до стану очремі, а далі чорноголовості і бездушності, перетворюється на нелюда, носія істот антисвіту. Істоти антисвіту займають місце колишньої душі і визначають критерії її світоглядних оцінок, хижого типу поведінки особи.
Через те, що енергетика живлення нелюда передбачає отримання енергії виключно через духовні крадіжки з оточуючих, він стає крайнє небезпечним для оточення.
Як же розпізнати особу носія істот антисвіту?
Як уникнути духовного злодійства з боку вселених у таку особу істот антисвіту?
Тут треба знати головне.
Доступ до світлої душі людини стається виключно з її дозволу. Можливість такого доступу контролюється особливим польовим цетром її тонкого тіла - волею. Воля - захистний механізм, ключ до душі людини. Воля реагує на командні дії тільки власної (зв’язаної з нею) душі.
Обхід волі стає можливим через духовно-емоційну реакцію людини (на польовому рівні), через втрату внутрішньої пильності. В хід ідуть спокусливі бажання, неконтрольована пристрасть, почуття егоїзму, хворобливе самолюбство.
Зумисне провокування емоційної збудженості (негативної чи позитивної), раптових переживань, стресових ситуацій, примусу у прийнятті швидких і необдуманих рішень - є шляхом інспірування таких змін.
Бурхлива скандальність, агресивність, сварливість, або навпаки, безпричинна плаксивість, нав'язування проблем, спокусливість - є першими ознаками посягань на вольовий центр.
Для носіїв істот антисвіту важливо підштовхнути потенційного донора до незручних обставин, різкої зміни духовного стану, коли центр волі вимикається чи блокується.
Виключення центру волі, дає нагоду для істот антисвіту блискавично вилучити до 20-40% духовної енергії донора. Для проведення такого дійства їм достатньо миттєвості під час славесного, тілесного чи візуального контакту.
Втрату великої кількості енергії донор може відчути лишень згодом (іноді через декілька годин), коли внутрішній духовно-енергетичний потенціал падає до критичної межі (відомо, що втрата 50% духовної енергії підводить організм до смерті).
Уражена особа у такий момент відчуває прояви важкої втоми, раптової хворобливісті, головної болі, вважаючи їх наслідками зміни погоди, шкідливості спожитої їжі, зараження інфекціями.
Зрозуміти істинні причини такого стану зможе не кожний уражений, а запобігти їх наслідкам – одиниці.
Про усі духовні зазіхання та підступи антисвіту добре знали наші предки. Вони прагли передати землянам отримані знання Прави та озброїти людей духовно у ході земного просвітництва ( http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/124 ).
Неодноразово боротьба з проявами антисвіту закінчувалась великими планетарними катаклізмами. У пам'яті людства залишились деякі з таких: 25-23 тис. до н.е.; 17-16 тис. до н.е.; 9-8 тис. до н.е..
Останнім з означених був відомий "біблейний" потоп.
Слов'янські предки, після земного катаклізму 25-23 тис. до н.е. та походу у Загір'я-Семиріччя (Північний Тибет), у 16 тис. до н.е. стали високодуховними знавцями закону Прави і щирими його поборниками (про це розповідається у книзі "Велич Дулібії Рось. Суренж" - http://rivne-surenzh.com.ua/ua/pub/ ).
Після виходу з Загір’я у 15 тис. до н.е., вони понесли закон Прави до народів Землі, засіваючи духовний простір Азії та Європи знаннями світобудови, навчаючи землян гармонійності співжиття, ведучи боротьбу з хижим антисвітом ( http://rivne-surenzh.com.ua/ua/additional/maps/7 ).
У руках предків Права та її правила стали головним елементом просвітлення землян, духовною зброєю, критерієм оцінки духовних якостей людини.
Скільки ж є правил Прави і який їх зміст?
У чому сила цих правил і що вони означають для людини?
Головних правил Прави усього сім.
Така їх кількість опосередковано підтверджує єдність світоустрою.
Це видно з того, що аналогічну кількість елементів складають ступені музичної октави (звуки – до, ре, мі, фа, соль, ля, сі), дисперсні кольори при розкладанні білого світла (кольори райдуги – фіолетовий, синій, блакитний, зелений, жовтий, помаранчевий, червоний), чакри тонкого тіла людини, інші гармонічні системи у Всесвіті.
Правила Прави є взаємодопов’занними і цільними. Порушення кожного з них вважається гріхом, який можна спокутувати лишень щиросердним молитовним визнанням та каяттям.
Ось правила Прави та короткі пояснення до них:
1. Люби Творця (Бо Творець батько Всесвіту і Світлого Ірію. Він дав нам духовний та матеріальний світ. Він джерело життєвої енергії, любові, добра, гармонії. Без нього не може існувати Всесвіт і усі душі. Усі світлі душі створені Творцем по його духовній подобі);
2. Люби ближнього свого (Бо світла душа кожного явленного і неявленного у Всесвіті є цінністю. Кожна з світлих душ має право на удосконалення та зростання. Усі душі, творені Творцем, його частинки);
3. Шануй батька і матір (Шануй духовних батька та матір, навіть якщо ти їх не бачив. Вони привели твою душу у цей світ. Твоя духовна поява на Землі - їх щире бажання);
4. Не вбивай (Не вбивай світлу душу людини, втілену чи не втілену, в явному світі чи Світлому Ірії. Убивство світлої душі - важкий гріх. Світла душа найцінніше, що дає Творець кожному);
5. Не кради (Отримуй духовну енергію від Творця по ділам своїм. Не кради її у ближніх. Не вампіруй духовно. Шукай корені своїх проблем у своїх духовних поглядах та вчинках);
6. Не бреши (Говори правду собі і Світлому Ірію. Говори правду усім світлим душам. Будь зі світлими душами відвертий, щирий. Шануй духовно правдиве слово серед духовних братів та сестер);
7. Не бажай чужого (Поважай створене Творцем, Світлим Ірієм, світлими душами. Не привласнюй того, що тобою не створене. Не посягай на те, що тобі не належить. Знай, що твоя душа і тіло - є творінням Божим).
Усі правила Прави є визначальними для поведінки світлих людських душ. Це правила духовного братства, приязні, любові явлених у Всесвіті. Це правила усього Світлого Ірію.
Але, чи має людина виконувати правила Прави контактуючи з очремі, чорноголовими, бездушними та нелюдами?
Чи безпечна у такий момент відкритість, щирість, правдивість до носіїв істот антисвіту?
Предки повчали - виконання правил Прави стосується виключно душ Світлого Ірію, тобто людських. Ці душі здатні триматися високих ірійних рівнів, виконувати правила Прави та не нести небезпеку собі подібним. Бо здатні чинити до інших світлих душ так, як хотіли би, щоб чинили до них.
Виконання правил Прави не стосується тих, хто не має світлої людської душі, найперше, рабів антисвіту: чорноголових, бездушних, нелюдів, усіх хто нищить Світлий Ірій.
Для таких духовне злодійство, паразитування, є повсякчасною хижою необхідністю. Вони не втратять найменшої нагоди вкрасти енергію з людської душі, вкрасти з Світлого Ірію, духовно убити світлодушого. Така їх невиправна агресивна природа, такі їх незмінні ідейні засади.
Чому ж коряться істоти антисвіту?
Яке ідеологічні засади у паразитичного утворення?
Такими ідеологічними засадами є руйнівні та егоїстичні поняття. Саме вони перетворюють антисвіт на нелюдські зграї низькоенергетичних польових істот, що гніздяться на космічному енергетичному смітнику.
Поняття антисвіту - це пряме заперечення правил Прави. Їх основа – вияв крайньої вседозволенності, агресії, егоїзму, духовного рабства, ненависті та страху.
Ось ці поняття та короткі пояснення до них:
1. Ненавидь Творця (Бо Творець вважає антисвіт потворним, руйнівним, хижим, рабським. Творець відкидає владу збудовану на підступі, агресії, підлості, лукавстві, жадібності. Творець забороняє красти, паразитувати та вбивати світле).
2. Ненавидь ближнього свого (Бо антисвіт - це смітник, обитель зла, скопище вбивць та злодіїв. У ньому усі хижаки. Бійся і ненавидь усіх. У будь-який момент ти можеш стати їх жертвою, бути обікраденим чи вбитим);
3. Ненавидь батька та матір (Найзліші вороги - засновники антисвіту, падші істоти. У антисвіті цінуй тільки себе. Не довіряй, найперше, тим хто тебе вивів у світ - вони злі конкуренти. Прагни забрати у них усе, вбити);
4. Вбивай (Енергія людських душ твій харч. За неї вбивай світлі душі і не дуже. Ббивай для господаря у антисвіті. У скрутний час вбивай слабших у антисвіті, бо інакше вони вб'ють тебе);
5. Кради (Кради енергію світлих душ - джерело твого існування. Долай волю людей і кради. Перетворюй людей на духовних рабів і кради. Кради у інших істот антисвіту, бо вони вкрадуть у тебе);
6. Бреши (Бреши, бо це шлях до легкої поживи. Прикидайся світлим і щирим. Імітуй Сутностей Світлого Ірію. Імітуй любов, доброту, співчуття, правдивість. Проникай брехнею у світлу душу довірливих. Вихваляйся, гордуй, перебільшуй свої заслуги і кради);
7. Бажай чужого (Будь заздрісним, жадібним, охочим володіти усім, що сподобалось. Усе навколо може бути твоїм. Бажай якнайбільше. Способи отримання бажаного не мають значення. Тільки ціль визначає засоби).
Предки добре знали, антисвіт як хиже низьковібраційне скопище, самостійно у Космосі існувати не може. Бо антисвіт не має джерела існування подібного до того, як його має Світлий Ірій.
Антисвіту, як паразиту, конче необхідний об'єкт визискування. За такий об'єкт він обрав собі Світлий Ірій. Використовуючи слабкі людські душі та душі очремі, він облудно паразитує на Світлому Ірії.
Антисвіт у своїй лукавості і брехні часто видає хижих темних істот за давніх богів, маскуючи їх за іменами світлих Сутностей та приписує цим істотам особливі можливості. Розпізнати агресивну істоту приховану за такими світлими іменами здатен не кожний.
Слов'янські Отці минулого добре розуміли паразитичну основу антисвіту. Вони суворо забороняли особам залежним від істот антисвіту (чорноголовим, бездушним, нелюдам) перебувати у середовищі слов'ян, жити у слов'янських громадах.
Отцями пояснювалось, що при вимушених контактах з такими необхідно виявляти особливу духовну обережність, бути інформаційно стриманим.
При зустрічах з носіями істот антисвіту слов'янські Отці радили триматись душевного спокою, беземоційністі, мудрої холодністі, не приймати поспішних і необдуманних рішень. Вони наказували вести розмову по суті, без проявів злості, тривоги, агресії, співчуття, жалостливості, страху, не піддаватись на підкинуту спокусу, лукавство, брехню.
У момент виявлення у опонента крайньої агресії, духовної злоби, радилось спокійно подавати йому (істотам антисвіту) інформацію націлену на збереження Світлого Ірію, захист світлих людських душ та Сутностей. Отцями така інформація визначалась як свята лож.
У боротьбі з антисвітом слов'янські Отці звертали увагу і на вірне трактування правила "не вбивай".
Це правило направлене на захист світлих душ і не має ніякого відношення до недоторканності хижих істот антисвіту.
Хижі істоти антисвіту - руйнівники Світлого Ірію, духовно-польові паразити. Ліквідація їх, як і усього антисвіту, є найважливішою ціллю світлих сил.
Світлий Ірій нищить антисвіт силами воїнів світла, які мають відповідні знання та досвід. Рахмани, волхви, живучи у Праві, відаючи Праву, славлячи Праву, завжди направляли свої зусилля на ліквідацію істот антисвіту, викликаючи зі Світлого Ірію на допомогу воїнів світла.
Святим Отцям, у наслідок високих рівнів посвяти, дозволялось застосовували методи духовного впливу - освячувати навколишній простір, споруди, вівтарі, обрядові речі.
Цей вплив надавав освяченим місцям і предметам високих духовно-польових значень, захисту світлих сил. У освячених місцях істоти антисвіту не могли перебувати чи активно діяти. Як правило, вони тут гинули.
Такі місця ставали місцями світлого впливу, місцями світлої сили. Їх звали горами, борами, святилищами, храмами, вівтарями, престолами.
Ірійний рівень та світла сила цих місць вимагали регулярного світлого наповнення (підтримки) шляхом повторних обрядів. Обрядовість на таких місцях була головним духовним завданням слов'янських Святих Отців.
А що цьому протиставляв антисвіт?
Він, через власних носіїв, шляхом проведення темних ритуалів (з кривавими чи духовними жертвами) формував місця чорної сили. Завданням для таких темних місць ставало - забезпечення процесу відбору духовної енергії, її переробки, передачі істотам антисвіту.
На таких місцях енергія людської душі, яка відбиралась, різко гальмувалась, переводилась у стан сповільнених вібрацій. Ставався вибухоподібний по формі сплеск великої кількості низьких енергій.
Більша частина таких низьких енергій відразу ж переходила до антисвіту, меньша - до усіх учасників дійства. Вони відчували приплив цих низьких енергій як недовгу фізичну ейфорію, як коротке, схоже на алкогольне чи наркотичне, збудження.
Це збудження, подавляючи собою сигнали про втрату найвищих енергій тонкого тіла та душі, запаморочувало голову та туманило усвідомлення здійсненного. Учасник переставав розуміти, що його обкрадають.
При постійній участі у різних ритуалах на місцях чорної сили наростало обезсилення тонкого тіла. Тонке тіло швидко темніло і чорніло. Поставала необхідність ширшого залучення у ритуальні дії нових донорів (необізнаних людей), майбутніх жертв та носіїв істот антисвіту.
Завданням Світлих Отців (рахманів та волхвів) було виявлення і ліквідація таких згубних чорних місць, очищення їх від чорної сили, поступове формування на усіх слов’янських землях умов безпеки для людських душ.
Ліквідація місць чорної сили та формування місць світлих, освячених, були запорукою духовної безпеки на усій території Дулібії Рось у 1-8 ст.н.е. (http://rivne-surenzh.com.ua/ua/additional/maps/100 ).
Проте, саме така світла система безпеки піддавалась найжорстокішим ударам ворогів Дулібії Рось та України у 9-17 ст. н.е. (http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/125 ).
За 80 тисяч років війни Світлого Ірію та антисвіту на Землі, правила Прави, у зміненій та переробленій формі, неодноразово вікористовувались різними релігійними течіями та різними вченнями.
Так, на післяпотопному історичному етапі, у останні 5-7 тисяч років, їх широко використовували у Сумерії (Шумерії), Ассирії, Ханаані.
У 1 тис. до н.е. у зміненій, переробленій та доповненій формі, вони потрапили до Біблії (Старого Заповіту) як система заповідей.
Проте розуміння правил Прави у Старому Заповіті значно відрізняється від описаних статтею. Зникло їх суто духовне прочитання. Число заповідей зросло, а їх трактування включило домінуючу матеріальну складову та суто земні поняття.
У період жорсткого тиску на дулібську державу у 8-9 ст.н.е. на її територію поникають адепти ворожих сил (під виглядом купців). Вони не тільки ритуально формують місця темної сили, але і міцно прив’язують до них духовних відступників.
Серед відступників з’являються і рахмани та волхви з віддалених центрів та осередків. Велика частина з них швидко втрачає високі та світлі ірійні рівні і ініціює викривленне трактування закону Прави. Така діяльність підготувала грунт для ширшого проникнення ворожих елементів у слов’янське середовище 9-17ст.н.е..
З поступовим відходом рахманства і волхвівства, їх утаємничення у 16-18 століттях, з суспільства відходить і первісне прочитання правил Прави. Незрозумілими стають знання ієрархії Світлого Ірію, структура його рівнів, значення символів, імена Сутностей.
Спілкування з вищими силами значно формалізується та перестає нести реальну святість. Зникає розуміння ролі земного буття людських душ.
Реальну силу для земного суспільства стають носити лишень земні закони, які відверто тяготіють до понять антисвіту.
Як наслідок, різко зменшується відсоток людських душ серед усіх землян. Значно зростає кількість очремі, чорноголових та бездушних (носіїв істот антисвіту). Прояви душевної щирості, любові серед людей стають предметом нерозуміння та глузування інших.
Світлий Ірій не може спостерігати агонію людства на Землі. Він знає причину земних людських поневірянь і готовий рішуче втрутитись у події.
Як говорять пророцтва, люди мають отримати нове Небо та нову Землю. А антисвіт повинен бути ліквідований назавжди.
Але чи усім душам буде надана можливість перейти на нову Землю під нове Небо?
Чи усі зможуть зрозуміти, що таке нове Небо і нова Земля?
Предки заповідали нам, що у відповідальні моменти людям треба покладатись на Творця. Вони ж навчали, що для духовного зростання людям треба жити у Праві, Праву відати, Праву славити. І тоді тривогам не буде місця.
Але чи готові ми жити у Праві?
Чи готові бути людьми?
Відповідь на ці запитання ми отримаємо лишень у момент окреслених пророцтвами подій.
+ + +
1. Влес книга. Дніпро, №4 – Київ, 1991.
2. Яценко Б. «Влесова книга» - пам’ятка ІХ століття. - Київ, 1994 .
3. Сушинський Б. «Велесова книга» предків. - Київ-Одеса, 2004.
4. «Велесова книга». Славянские веды. Составитель - Дудко Д.М. – Москва, 2004.
5 Лозко Г.С., Велесова книга. Волховник. - Вінниця, 2007.
6. Повість врем’яних літ - Київ, 1990.
7. Дем’янов В. Що було до Русі? - Рівне, 1994.
8. Чмихов М.О., Кравченко Н.М.,Черняков І.Т. Археологія і стародавня історія Україні.- Київ, 1994.
9. Шилов В.И., Истоки славянской цивилизации. - Киев, 2004.
10. Кучинко М. Археологія Воліні.- Луцьк, 2005.
11. Нариси культури давньої Воліні. Під редакцією Охріменко Г.В.- Луцьк, 2006.
12. Людство і віра. Том 1. МАУП. Посібник. Автор-укладач Щокін Г. – Київ, 2002.
13. Людство і віра. Том 2. МАУП. Енциклопедичне видання. Автор-укладач Щокін Г. – Київ, 2005.
14. Дем’янов В.О., Андрєєв О.А. Велич Дулібії Рось. Суренж (Таємниці Волинської землі) - Київ, 2006.
15. Дем’янов В.О., Андрєєв О.А. Велич Дулібії Рось. Суренж.- Київ, 2007.
16. Статті - http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/
17. Карти - http://rivne-surenzh.com.ua/ua/additional/maps
18. Сайт - http://rivne-surenzh.com.ua/
